Особливості клінічного перебігу абсцесів та флегмон м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018-3-91Ключові слова:
ВІЛ-інфіковані, абсцес, флегмона, імунітет, Т-хелпери, Т-супресориАнотація
Мета роботи — вивчити особливості клінічного перебігу абсцесів та флегмон м’яких тканин у ВІЛ‑інфікованих хворих.
Матеріали і методи. Проведено аналіз клінічного перебігу абсцесів та флегмон м’яких тканин у 90 ВІЛ‑інфікованих хворих (основна група) за період з 2013 до 2017 рр., які перебували на лікуванні в клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика на базі Київської міської клінічної лікарні № 5. У групу порівняння залучено 90 пацієнтів з абсцесами та флегмонами м’яких тканин без супутньої ВІЛ‑інфекції. Середній вік хворих — (31,0 ± 1,2) року). Локалізація абсцесів та флегмон: плече, передпліччя, сіднична ділянка, пахвинна ділянка, стегно, гомілка. Для вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду використали такі клінічні критерії, як тривалість температурної реакції та гнійного виділення, терміни очищення рани. Також досліджували імунологічний статус хворих.
Результати та обговорення. При аналізі клінічної картини встановлено, що у ВІЛ‑інфікованих з гнійною інфекцією м’яких тканин після розкриття гнійника і адекватного дренування були статистично значущо більшими тривалість та вираженість температурної реакції, гнійних виділень з рани і часу очищення рани порівняно з хворими без ВІЛ‑інфекції. У пацієнтів з ВІЛ‑інфекцією відзначено виражену зміну імунорегуляції у бік переважання Т‑супресорів та зниження кількості Т‑хелперів. Тому цим хворим показана імунокорекція ретровірусними препаратами відповідно до чинних протоколів.
Висновки. Клінічний перебіг абсцесів та флегмон у ВІЛ‑інфікованих хворих порівняно з хворими без ВІЛ‑інфекції характеризується тривалішими строками гнійних виділень та очищення рани, перебування в стаціонарі, зокрема у разі ВІЛ‑інфекції ІІІ — ІV стадії, що підтверджено порушеннями імунологічного стану, зниженням рівня Т‑хелперів, потребує тривалішого та інтенсивнішого як загального, так і місцевого лікування у поєднанні з ретровірусною терапією.
Посилання
Bobkova MR. Immunitet i VICh-infektsiya / M. R. Bobkova — M.: Olimpiya Press. 2006:240.
VIL-infektsiia v Ukraini. Informatsiinyi biuleten № 47 vid 2017 r.
DokladoglobalnoyepidemiiSPIDa. 2006;Spetsialnoyeizdaniye. posvyashchennoye 10ygodovshchineYuNEYDS. YuNEYDS/VOZ. wvvw.unaids.oy.
MaltsevD. V. idr. Immunodefitsitnyye bolezni cheloveka / In-t immunologii i allergologii Nats. med. un-ta im. A. A. Bogomoltsa MOZ Ukrainy. K.: Feniks. 2012:600.
Rakhmanova AG.. Stepanova EV.. Belyakova HA. Rakhmanovoy AG Virus immunodefitsita cheloveka: rukovodstvo dlya vrachey. SPb.: Baltiyskiy meditsinskiy obrazovatelnyy tsentr. 2010:97-101.
Abalo A, Patassi A, James YE. Risk factors for surgical wound infection in HIV-positive patients undergoing surgery for orthopaedic trauma. Journal of Orthopaedic Surgery. 2010;18(2):224-227. https://doi.org/10.1177/230949901001800218
Chahine EB. Skin and soft tissue infections. PSAP, 2015:5-26.
Drapeau CM, Pan A, Bellacosa C. Surgical site infections in HIV-infected patients: results from an italian prospective multicenter observational study. Infection. 2009;37:455-460. https://doi.org/10.1007/s15010-009-8225-1
Ruiz-Perez I, Olry de Labry-Lima A, Lopez-Ruz MA. Clinical status, adherence to HAART and quality of life in HIV-infected patients receiving antiretroviral treatment. Enferm infec Microbiol Clin. 2005;23:581-585.
Teng T, Shao Y. Scientific approaches to AIDS prevention and control in china. Adv Dent Res. 2011;23:10-12. https://doi.org/10.1177/0022034511398871
Zhang et al. Prevention and treatment of surgical site infection in HIV-infected patients. BMC Infectious Diseases. 2012;12:115. https://doi.org/10.1186/1471-2334-12-115
