Використання об’єднаних розтягнутих клаптів у реконструкції грудної клітки і тулуба з тотальними та субтотальними рубцевими деформаціями після опіків
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018-4-18Ключові слова:
післяопікові деформації грудної клітки та тулуба, розтягування тканин, перфорантні судиниАнотація
Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими тотальними та субтотальними деформаціями грудної клітки та тулуба шляхом використання розтягнутих клаптів на основі осьових та перфорантних судин.
Матеріали і методи. Проведено дослідження з участю 16 пацієнтів (10 жінок і 6 чоловіків) з субтотальними і тотальними післяопіковими деформаціями грудної клітки (8), черевної стінки (4), грудної клітки та черевної стінки (3) і задньобічної поверхні тулуба (1). Вік пацієнтів — від 5 до 38 років (середній вік — 15,3 року). Для усунення деформацій застосовано 21 попередньо розтягнутий об’єднаний клапоть на основі перфорантних судин бічної артерії грудної клітки та VI — VII середніх (5), VI — X середніх (6) та VI — XІ передніх (3) перфорантів міжреберних артерій, І — ІІ перфорантів поперекових артерій (6) та глибокої нижньої надчеревної артерії (1).
Результати та обговорення. Показано можливість формування об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки та тулуба на основі осьових і перфорантних судин із залученням судинних мереж перфорантнів прилеглих ділянок за рахунок реконструкції судинного русла та гемодинаміки тканин.
Висновки. Дані клінічних досліджень використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки та черевної стінки на основі осьових чи перфорантних судин і судинної мережі перфорантних судин прилеглих тканин дали змогу отримати добрі та задовільні результати у найближчий (73,8 і 26,2 % відповідно) та віддалений (64,3 і 33,7 %) період спостережень.
Посилання
Zhernov ОA. Zhernov AО. Postburn reconstruction of mammary gland in children and adolescents. Pediatric surgery in Ukraine (Russian). 2010;7, № 1 (26):12-14.
Zhernov OA, Trach R.Ya., Zhernov AO, Kitri Mokhammed, Staskevich SV.Usage of combined expanded lateral thoracic perforator based flaps in postburn breast reconstruction. Surgery of Ukraine (Ukrainian). 2017;3 (63):38-45.
Sposib ocinky` rezul`tativ operaty`vnogo likuvannya rubcevy`x deformacij ta kontraktur: pat. 73769 UA. № u 201202734; zayavl. 06.03.2012; opubl. 10.10.2012, Byul. № 19.
Ahuja RB, Chatterjee P. The management of postburn contractures of trunk, groin, and perineum: A review. Indian J Burns. 2017;25:6-13. Available from: http://www.ijburns.com/text.asp?2017/25/1/6/220657
Bali U, Gungor M, Yoleri L. Lateral thoracic artery perforator-based flap: a new experimental model. Journal of Surgical Research. 2016;200(2):738-742. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.jss.2015.08.028
Calì-Cassi L, Rozen SM, Mani M et al. The anatomical basis of the lumbar artery perforator flap: a cadaveric and computer tomography angiogram study. Clin Surg. 2016;N 1:1270.
Hakakian CS, Lockhart RA, Kulber DA et al. Lateral intercostal artery perforator flap in breast reconstruction: a simplified pedicle permits an expanded role. Ann Plast Surg. 2016;76(3):184-190. doi: 10.1097/SAP.0000000000000752.
Hamdi M, Landuyt KV, Frene B et al. The versatility of the inter-costal artery perforator (ICAP) flaps. JPRAS. 2006;59(6):644-652. https://doi.org/10.1016/j.bjps.2006.01.006
Tseng WS, Cheng MH, Tung TC et al. Microsurgical combined scapular/parascapular flap for reconstruction of severe neck contracture: case report and literature review. J Trauma. 1999;47(6):1142-1147. DOI: 10.1097/00005373-199912000-00029
