Обґрунтування методу дозованої редукційної мастопексії для профілактики післяопераційної об’ємної асиметрії молочних залоз
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018-4-39Ключові слова:
молочна залоза, об’ємна асиметрія, редукційна мастопексіяАнотація
Мета роботи — визначити механізми формування вторинної відносної об’ємної асиметрії (ВОА) молочних залоз (МЗ) після редукційної мамопластики та розробити методику її профілактики.
Матеріали і методи. До проспективного дослідження залучили 118 жінок віком від 24 до 57 років (середній вік — (37,5 ± 0,7) року), яким виконали редукційну мастопексію в період з 2012 до 2017 р. у клініці пластичної косметичної хірургії (Полтава). Жінок розподілили на дві групи: порівняння (n = 55) — пацієнтки, яким у період з 2012 до 2014 р. виконано редукційну мастопексію за класичною методикою RJ Wise з однаковим обсягом редукції тканини обох МЗ, та основну (n = 63) — пацієнтки, яким у період з 2015 до 2017 р. виконано редукційну мастопексію з різним об’ємом редукції тканини обох МЗ, розрахованим залежно від вихідної абсолютної об’ємної асиметрії МЗ (АОАМЗ). Об’єм МЗ у доопераційний і післяопераційний (через 2 — 3 міс після редукційної мастопексії) період визначали авторським методом. Оцінювали АОАМЗ та ВОАМЗ.
Результати та обговорення. У пацієнток групи порівняння після редукційної мамопластики середня величина АОАМЗ не змінилася, тоді як середня величина ВОАМЗ збільшилася від (14,9 ± 0,8) до (17,5 ± 1,1) %, а кількість хворих зі значеннями ВОАМЗ, котрі перевищують норму, — з 5,5 до 21,8 % (р = 0,012). Зростання величини ВОАМЗ було пов’язано зі зменшенням об’єму МЗ. Видалення у пацієнток основної групи в більшій МЗ клаптя більшого об’єму, ніж у меншій МЗ, на величину доопераційної АОАМЗ дало змогу зменшити величину ВОАМЗ з (13,6 ± 0,7) до (2,9 ± 0,3) %.
Висновки. Після редукційної мастопексії з видаленням однакових об’ємів тканини обох МЗ величина АОА не змінилася, а значення ВОА збільшилося та у 21,8 % пацієнток перевищило популяційну норму. Видалення в більшій МЗ клаптя більшого об’єму, ніж у меншій МЗ, на величину доопераційної АОА дає змогу зменшити ВОА та уникнути її значень, вищих за популяційну норму.
Посилання
Егоров ВА, Лехнер АВ, Савельев Е.И. Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. 2015;3:25-31.
Мишалов ВГ, Маркулан ЛЮ, Слюсарев ИЮ. и др. Инфрамаммарная складка: границы эстетической нормы и степени каудального смещения. Хирургия Украины. 2011;1:5-11.
Мішалов ВГ, Слюсарєв МІ, Слюсарєв ІЮ, Маркулан ЛЮ. Варіабільність об’ємної асиметрії молочних залоз у молодих жінок, що не страждають ожирінням. Хірургія України. 2018;2:32-36.
American Society of Plastic Surgeons. 2017 Plastic Surgery Statistics Report http://www.plasticsurgery.org/documents/News/Statistics/2017/plastic-surgery-statistics-report-2017.pdf
Garcia O. Management of asymmetry after breast reduction. Clinics in Plastic Surgery. 2016;43(2):373-382. doi:10.1016/j.cps.2015.12.002
Henry SL, Crawford JL, Puckett CL. Risk factors and complications in reduction mammaplasty: novel associations and preoperative assessment. Plastic and Reconstructive Surgery. 2009;124(4):1040-1046. doi:10.1097/prs.0b013e3181b45410
Hueston JT. Surgical correction of breast asymmetry. Aust N Z J Surg. 1968;38, N 4. Р 112-116.
Meshulam-Derazon S, Barnea Y, Zaretski A et al. Large-volume breast reduction: Long-term results. Scandinavian Journal of Plastic and Reconstructive Surgery and Hand Surgery. 2009;43(2):65-70. doi:10.1080/02844310802594068
Spector JA, Kleinerman R, Culliforg AT et al. The vertical reduction mammaplasty: A prospective analysis of patient outcomes. Plast Reconstr Surg. 2016;117(2):374-381.
