Методика використання вакуумної терапії для прискорення закриття ран, які загоюються вторинним натягом, та профілактики патологічного рубцювання
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018-4-48Ключові слова:
вакуумна терапія, загоєння ран вторинним натягом, патологічне рубцюванняАнотація
Мета роботи — оцінити можливість прискорення загоєння ран, які загоюються вторинним натягом, та профілактики патологічного рубцювання за допомогою вакуумної терапії.
Матеріали і методи. Групу порівняння з 12 пацієнтів обстежено ретроспективно. До основної групи залучено 12 пацієнтів, яких у 2016 — 2018 рр. обстежили проспективно. Критерії залучення: вік від 18 до 70 років, наявність рани, яка гранулює і краї якої можна механічно звести навіть зі значним натягуванням, можливість створити від’ємний тиск у рановому кратері. Лікування хворих групи порівняння проводили з використанням загальноприйнятних методів. При лікуванні пацієнтів основної групи використано запропонований нами спосіб прискорення закриття рани та профілактики патологічного рубцювання при загоєнні ран вторинним натягом. Усім хворим проводили планіметричні дослідження ран і остаточних рубців.
Результати та обговорення. Вихідні лінійні розміри та площа ранового дефекту статистично значущо не відрізнялися в обох групах. У пацієнтів основної групи краї рани дещо зближували за допомогою стерильної адгезивної плівки. В рановий кратер встановлювали дренажну трубку з бічними отворами. Плівку накривали прозорою еластичною пластиковою пластиною. Герметичність конструкції та фіксацію пластини забезпечували ще одним шаром адгезивної плівки. Дренажну трубку приєднували до джерела від’ємного тиску. На 5ту добу проводили ревізію рани. Якщо краї рани повністю не зійшлися, то продовжували аналогічне лікування. Після повного зведення країв рани переходили до другого етапу лікування. У зведеному стані краї рани фіксували такою самою плівкою, тільки з перфораціями вздовж осі рани. Поверх плівки вздовж перфорацій розміщували дренаж, який зверху фіксували ще одним шаром плівки, і підключали до джерела від’ємного тиску до повної фіксації країв рани. Порівняння строків загоєння ран виявило їх статистично значуще прискорення у пацієнтів основної групи ((26,7 ± 6,3) дня проти (37,3 ± 7,3) дня, p = 0,0009). Планіметричні дослідження рубців підтвердили кращий косметичний результат лікування в основній групі.
Висновки. Від’ємний тиск у рані сприяв поступовому зближенню її країв з наступною їх фіксацією до моменту склеювання, що прискорювало загоєння ран у пацієнтів основної групи порівняно з хворими групи порівняння ((26,7 ± 6,3) дня проти (37,3 ± 7,3) дня, p = 0,0009). Поліпшена адаптація країв рани без їх додаткового механічного ушкодження, а також компенсація за рахунок вакууму дії сил, котрі розводять краї рани, дало змогу досягти загоєння ран у пацієнтів основної групи з формуванням рубців меншої ширини ((12,00 ± 5,69) мм проти (28,00 ± 10,95) мм у групі порівняння, p = 0,0002) та площі ((636,90 ± 536,41) мм2 та (1150,90 ± 595,86) мм2, p = 0,0370). В основній групі статистично більше було нормотрофічних рубців (χ2 = 4,20, p = 0,04).
Посилання
Teplyi VV, Grebchenko KM. Patent for a utility model № 125032: A method of accelerating wound closure and prevention of pathological scarring of wounds healing by secondary tension. Registered in the State Patents’ Register of Ukraine for a utility models 25.04.2018, published 25.04.2018, bulletin № 8/2018 (Ukrainian).
D’Alessandro DV. What are the pros and cons to different wound closure devices?. PediatricEducation.org™, 2009, URL: https:. pediatriceducation.org/2009/09/21/what-are-the-pros-and-cons-to-different-wound-closure-devices/
Ferreira T, Rasband W. ImageJ User Guide IJ 1.46r, 2012, available at: http://imagej.net/docs/guide/
Global guidelines for the prevention of surgical site infection. World Health Organization. Available at http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/250680/1/9789241549882-eng.pdf?ua=1. 2016; Accessed: May 26, 2017. DOI: 10.1016/j.jhin.2016.12.016
Kubek EW, Badeau A, Materazzi S et al. Negative-pressure wound therapy and the emerging role of incisional negative pressure wound therapy as prophylaxis against surgical site infections. Microbial pathogens and strategies for combating them; science, technology and education. 2013;Formatex Research Center. URL: http://www.formatex.info/microbiology4/vol3/1833-1846.pdf Accessed May 2017.
Morrison JT. On the use of secondary suture. The Br J Surg. 2016;4(15):414-419. DOI: 10.1002/bjs.1800041506.
Regalado S, Funaki B. Novel devices for wound closure in interventional radiology. Semin Intervent Radiol. 2008;25(1):58-64. DOI: 10.1055/s-2008-1052307.
Schneider CA, Rasband WS, Eliceiri KW. NIH Image to ImageJ: 25 years of image analysis. Nature Methods. 2012;9:671-675. DOI: 10.1038/nmeth.2089
Stevens DL, Bisno AL, Chambers HF et al. Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections: 2014 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2014;59(2):10-e52. DOI: 10.1093/cid/ciu296.
Topaz M, Carmel NN, Topaz G et al. Stress-relaxation and tension relief system for immediate primary closure of large and huge soft tissue defects: an old-new concept: new concept for direct closure of large defects. Medicine (Baltimore). 2014;93(28):234. DOI: 10.1097/md.0000000000000234
Volgas DA, Harder Y, Ruedi TP et al. Principles of soft-tissue management. AO principles of fracture management, URL: https:. www2.aofoundation.org/wps/portal/surgerymobile?contentUrl=/srg/popup/further_reading/PFxM2/312_Surg_appr.jsp&soloState=precomp&title=&Language=en/
Wilson AM. Widening of scars: foe coaxed into a friend? The Millard technique revisited. Plast Reconstr Surg. 2000;106(7):1488-1493. DOI: 10.1097/00006534-200012000-00006.
