Роль капсульної ендоскопії у визначенні лікувальної тактики при тонкокишкових кровотечах

Ya. P. Feleshtinskiy; U. I. Grechana

doi:10.30978/SU2018121

Автор(и)

Ya. P. Feleshtinskiy Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
U. I. Grechana КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2018121

Ключові слова:

тонкокишкові кровотечі, відеокапсульна ендоскопія, двобалонна ентероскопія

Анотація

Мета роботи — вивчити роль капсульної ендоскопії у визначенні лікувальної тактики при тонкокишкових кровотечах.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати діагностики та лікування в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» 167 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 98 (62 (65,2 %) чоловіки та 36 (34,8 %) жінок, середній вік — (45,3 ± 1,3) року) хворих, пролікованих у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р., яким проводили діагностику та лікування за розробленим нами діагностичнолікувальним алгоритмом, та групу порівняння — 69 (34 (49,2 %) чоловіки та 35 (50,8 %) жінок, середній вік — (46,7 ± 1,3) року) хворих, пролікованих у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р., яким проводили діагностику та лікування за традиційною схемою (езофагогастродуоденоскопія, відеоколоноскопія, контрастна рентгенографія тонкої кишки, гемостатична та інфузійна терапія). Залежно від клінічної картини кожну групу розподіляли на три підгрупи. В основній групі до І підгрупи було залучено 22 (22,45 %) пацієнти з клінічними ознаками кровотечі, яка триває (мелена, кривава блювота), до II підгрупи — 29 (29,59 %) із зупиненою кровотечею, до III підгрупи — 47 (47,96 %) з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу (за даними попередніх інструментальних обстежень), у групі порівняння — відповідно 34 (49,28 %), 19 (27,54 %) та 16 (23,19 %) пацієнтів.

Результати та обговорення. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії джерело кровотечі виявлено у 91 (89,4 %) пацієнта, тоді як у групі порівняння за допомогою традиційного алгоритму на доопераційному етапі — лише у 10 (14,5 %). В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань (9 (9,18 %) планових і 5 (5,1 %) в ургентному порядку), у групі порівняння — 53 (76,8 %) (13 (24,53 %) планових та 40 (75,47 %) в ургентному порядку).

Висновки. Відеокапсульна ендоскопія дала змогу виявити джерело кровотечі в усіх пацієнтів з клінічними ознаками кровотечі, яка триває, у 93,1 % — без наявних клінічних ознак кровотечі, яка триває, та у 89,4 % — з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу. Застосування капсульної ендоскопії дало змогу знизити рівень оперативних втручань відповідно на 62,69; 45,92 та 25,0 %, ургентних оперативних втручань – на 70,37; 59,89 і 51,9 %.

Біографії авторів

Ya. P. Feleshtinskiy, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Я. П. Фелештинський

U. I. Grechana, КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня»

Гречана Уляна Ігорівна, лікар-ординатор відділення ендоскопії

Посилання

Pat. Ukraine N109155, MPK’A61V 1/00, A61V 17/100. The method of diagnosis and treatment of intestinal bleeding / Feleshtynskyy YaP, Grechana UI, Pirogovsky VY; patent owner National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupik. N201602464; 03.14.16 claimed.; publ. 08.10.16., Bull. N15.

Carey EJ, Leighton JA, Heigh RI et al. A single-center experience of 260 consecutive patients undergoing capsule endoscopy for obscure gastrointestinal bleeding. Am J Gastroenterol. 2007;102:89-95.

Delvaux M, Fassler I, Gay G. Clinical usefulness of the endoscopic video capsule as the initial intestinal investigation in patients with obscure digestive bleeding: validation of a diagnostic strategy based on the patient outcome after 12 months. Endoscopy. 2004;36:1067-1073.

Kim JB, Ye BD, Song Y et al. Frequency of rebleeding events in obscure gastrointestinal bleeding with negative capsule endoscopy. J Gastroenterol Hepatol. 2013;28:834-840.

Koh SJ, Im JP, Kim JW et al. Long-term outcome in patients with obscure gastrointestinal bleeding after negative capsule endoscopy. World J Gastroenterol. 2013;19:1632-1638.

Pennazio M. Capsule endoscopy: where are we after 6 years of clinical use?. Dig Liver Dis. 2006;38:867-878.

Pennazio M, Santucci R, Rondonotti E et al. Outcome of patients with obscure gastrointestinal bleeding after capsule endoscopy: report of 100 consecutive cases. Gastroenterol. 2004;126:643-653.

Rondonotti E, Villa F, Mulder CJ et al. Small bowel capsule endoscopy in 2007: indications, risks and limitations. World J Gastroenterol. 2007;13:6140-6149.

Singh A, Marshall C, Chaudhuri B et al. Timing of video capsule endoscopy relative to overt obscure GI bleeding: implications from a retrospective study. Gastrointest Endosc. 2013;77:761-766.