Експериментально-морфологічне обґрунтування ефективності формування сполучнотканинного каркаса передньої черевної стінки залежно від топографо-анатомічного розташування сітчастого імплантату
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018146Ключові слова:
сітчастий імплантат, передня черевна стінка, топографо-анатомічне розташування, морфологічне дослідженняАнотація
Мета роботи — вивчити морфометричні характеристики формування сполучнотканинного каркаса залежно від розташування алотрансплантата між різними анатомічними структурами передньої черевної стінки.
Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведено на 30 дорослих кролях породи шиншила, яким виконали імплантацію стерильних шматочків сітчастого поліпропіленового ендопротеза (Prolen, Ethicon) розміром 1,0 ´ 1,0 см у бокові відділи передньої черевної стінки. Залежно від місця імплантації сітчастого алотрансплантата тварин розподілили на три групи: з преперитонеальним (n = 10), міжм’язовим (n = 10) і підапоневротичним розташуванням (n = 10). На 7, 14, 21, 28 та 35ту добу після імплантації здійснювали забір зразків тканин передньої черевної стінки в зонах імплантацій разом з алотрансплантатом розміром 1,5 ´ 1,5 см. Для оцінки ефективності формування сполучнотканинного каркаса проводили морфометричне дослідження мікропрепаратів з вивченням таких параметрів: відносна площа колагенових волокон, відносна кількість колагенових волокон з товщиною волокна більше та менше 10 мкм, відносна площа клітинного компонента.
Результати та обговорення. Встановлено, що формування рубцевої тканини після імплантації сітчастого алотрансплантата має суттєві відмінності залежно від його локалізації. В ділянці очеревини і м’яза імплантація сітки спричиняла реактивні зміни, які виявлялися формуванням грануляційної тканини, багатої на недиференційовані судини, у структурі якої переважали фібробласти і фіброцити. До 21ї доби формувався сполучнотканинний рубець зі щільних пучків колагенових фібрил. На 28му–35ту добу відбувалося подальше дозрівання сполучної тканини, зменшувалася кількість фібробластів та збільшувалася — волокнистих структур. Нитки сітки були замуровані в сполучнотканинні волокна, між нитками формувалися тяжі зрілої сполучної тканини, але тонші, ніж у місцях локалізації ниток. Імплантація сітки в ділянку апоневрозу спричиняла дещо іншу реакцію. До 7ї доби в ділянці апоневрозу були виражені явища набряку і формування волокнистих структур навколо ниток та між ними. На 21шу добу формувався потужний шар зрілої сполучної тканини з великою кількістю волокон і фіброцитів. Товщина рубця в 5 — 6 разів перевищувала таку в ділянці м’яза та очеревини. При підапоневротичному розташуванні сітчастого імплантату вже на 21шу добу експерименту спостерігали переважання фібрилярного компонента рубцевої тканини над клітинним, зрілих форм колагенових волокон — над молодими волокнистими структурами, що підтверджує більш ранній запуск та більшу швидкість періімплантатних репаративнопроліферативних процесів при підапоневротичному розташуванні сітчастого імплантату порівняно з преперитонеальною та міжм’язовою його локалізацією.
Висновки. Отримані експериментальні дані дають підставу стверджувати про кращі морфометричні та гістологічні показники формування рубцевого процесу при підапоневротичному розташуванні сітчастого імплантату, що слід ураховувати при виборі хірургічної тактики. Результати дослідження дають морфологічне підґрунтя для вдосконалення методик лікування пацієнтів зі значною дистракцією апоневротичних країв при післяопераційних вентральних грижах як віддаленого ускладнення хірургічного лікування вогнепального перитоніту.
Посилання
Алисов ПГ. Организация оказания помощи раненым в живот в локальных конфликтах. Актуальные проблемы современной тяжелой травмы: Тез докл Всерос научн конф 1-2 ноября 2001 г. СПб, 2001:11-12.
Белый ВЯ, Заруцкий ЯЛ, Жовтоножко АИ, Асланян СА. Очерки хирургии боевой травмы живота. К.: «МП Леся», 2016:212.
Гуманенко ЕК, Самохвалов ИМ, Трусов АА. Тенденция развития военно-полевой хирургии в вооруженных конфликтах второй половины XX века. Воен-мед журн. 2001;10:15-22.
Ерюхин ИА, Алисов ПГ. Хирургическая тактика при огнестрельных и взрывных ранениях живота в условиях современной локальной войны. Материалы Второго конгресса Ассоциации хирургов им Н И Пирогова. СПБ: ВМедА, 1998:213-214.
Лященко НЕ. К характеристике лечебно-эвакуационного обеспечения армии США в период войны во Вьетнаме. Воен -мед журн. 1986;1:73-75.
Тулин А, Пуце М. Травма печени при проникающих ранениях. Второй конгресс ассоциации хирургов имени Н И Пирогова: материалы конгресса (СПб, 23-25 сентября 1998 г). СПб, 1998:237-238.
Хоменко ІП, Герасименко ОС, Цема ЄВ та ін. Етапність надання хірургічної допомоги при поєднаному торако-абдомінальному мінно-вибуховому пораненні з використанням тактики damage-контролю (клінічне спостереження). Одес мед журн. 2017;3:5-11.
Aprahamian С, Wittmann DH, Bergstein JM, Quebbeman EJ. Temporary abdominal closure (TAC) for planned relaparotomy (etappen lavage) in trauma. J Trauma. 1990;30(6):719-723.
Celen O, Oguz S, Dogan M. Abdominal gunshot wounds: retrospective analysis of 164 patients. Ulus Travma Derg. 2001;7(4):258-261.
Han JG, Ma SZ, Song JK, Wang ZJ. Operative treatment of ventral hernia using prosthetic materials. Hernia. 2007;11(1):419-423.
Hardaway RM. Vietnam wound analysis. J Trauma. 1978;18(9):635-643.
Khomenko I, Shapovalov V, Tsema Ie. et al. Hydrodynamic rupture of liver in combat patient: a case of successful application of «damage control» tactic in area of the hybrid war in East Ukraine. Surgical Case Reports. 2017;3:88-94.
Tikka S, Lotjonen V, Cederberg A, Rokkanen P. The behavior of three standard small caliber projectiles in soap blocks. Acta Chir Scand (Wound ballistics Fourth international symposium). 1982;508:89-104.
