Оцінка стану гемодинаміки у пацієнтів з тромбозами системи нижньої порожнистої вени залежно від способу лікування

Анотація

Мета роботи — оцінити параметри кровоплину в пацієнтів з тромбозами системи нижньої порожнистої вени залежно від способу лікування.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження та лікування у 2006 — 2016 рр. 665 пацієнтів (чоловіків — 279 (42,0 %), жінок — 386 (58,0 %)) з різними формами гострого тромбозу в системі нижньої порожнистої вени. Вік хворих — від 17 до 83 років, середній — (46,0 ± 2,3) року. Більшість пацієнтів (93,0 %) були працездатного віку. Залежно від лікування хворих розподілили на групи: ІА (n = 380) — повна або парціальна тромбектомія з/без хірургічної профілактики тромбоемболії легеневої артерії, ІБ (n = 50) — комбіноване лікування (поєднання регіонарної тромболітичної терапії з імплантацією кава­фільтра (n = 31) або хірургічної тромбектомії з інтраопераційною регіонарною тромболітичною терапією (n = 19)) з хірургічною профілактикою тромбоемболії легеневої артерії, ІІ (n = 235) — консервативна терапія. Для обстеження застосували лабораторні та інструментальні (ультразвукові дослідження, рентгеноконтрастна флебографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія з внутрішньовенним контрастуванням, радіоізотопна флебосцинтиграфія та ехокардіографія) методи дослідження. Усім пацієнтам призначали антикоагулянтну, інфузійно­спазмолітичну та компресійну терапію незалежно від потреби в хірургічному лікуванні.

Результати та обговорення. Дезобструкція великих венозних колекторів у пацієнтів групи ІА при парціальній тромбектомії сприяла значному збільшенню об’ємного кровоплину, а при радикальній — його відновленню до норми. Середній час транспорту по глибоких венах гомілки та стегна зменшився з 53 — 68 до 7 — 12 і 11 — 18 с при радикальній та парціальній тромбектомії відповідно, лінійна швидкість кровоплину зросла з 1 — 3 до 9 — 18 і 4 — 9 см/с, індекс навантаження — з 1,0 — 2,0 до 2,8 — 3,4 та 2,2 — 2,8. У ІІ групі середній час транспорту після лікування становив 22 — 32 с, лінійна швидкість кровоплину — 2 — 6 см/с, індекс навантаження — 1,0 — 1,5, групі ІБ — відповідно 9 — 14 с, 7 — 11 см/с, 2,3 — 3,0. При формуванні артеріовенозної фістули діаметром до 4 мм ознак перевантаження правих відділів серця та симптомів «обкрадання» периферичного артеріального русла не виявляли. Виконання апаратної каваплікації після тромбектомії з нижньої порожнистої вени не погіршує венозне повернення до серця.

Висновки. Хірургічне відновлення прохідності венозних магістралей після парціальної тромбектомії та комбінованого лікування поліпшує венозний кровоплин, а при радикальній тромбектомії — відновлює його до норми. При консервативному лікуванні венозний кровоплин не наближається до норми внаслідок формування виражених ознак хронічної венозної недостатності.