Порівняльна оцінка ефективності вдосконаленої та конвенційної періопераційної антитромботичної терапії у хворих на гострий калькульозний холецистит та супутню ішемічну хворобу серця
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018211Ключові слова:
гострий калькульозний холецистит, ішемічна хвороба серця, бриджинг‑терапія, результатиАнотація
Мета роботи — оцінити ефективність удосконаленої періопераційної антитромботичної терапії у хворих, яким виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу (ГКХ) на тлі супутньої ішемічної хвороби серця (ІХС).
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 168 хворих з ГКХ та ІХС, які отримували до госпіталізації в хірургічне відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва антикоагулянтну (АКТ) або антиагрегантну терапію (ААТ). У групу порівняння було залучено 95 хворих, яким проводили загальноприйняту періопераційну антитромботичну терапію, в основну групу — 73 хворих, в яких застосовували бриджинг‑терапію за розробленими алгоритмами. Групи були репрезентативні за функціональним класом серцевої недостатності, класом стенокардії, тяжкістю та гістологічною формою ГКХ, частотою варіантів АКТ та ААТ. Цільовими точками дослідження були частота досягнення терапевтичного значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) або часу кровотечі (ЧК) за Лі — Уайтом у доопераційний та ранній післяопераційний період і частота геморагічних ускладнень.
Результати та обговорення. Безпосередньо перед операцією у хворих основної групи середні значення МНВ були більшими за такі в групі порівняння: 2,93 ± 0,18 проти 1,96 ± 0,18. Цільові значення МНВ > 2 в основній групі були у 18 (90 %) з 20 хворих, котрі до госпіталізації отримували варфарин, у групі порівняння — в 11 (52,4 %) із 21 (р = 0,008). Цільові значення ЧК > 12 хв в основній групі були у 48 (90,6 %) із 53 хворих, котрі до госпіталізації отримували ААТ, у групі порівняння — у 46 (62,2 %) із 74 (р = 0,001). Статистично значущу різницю між групами щодо частки хворих з терапевтичними значеннями МНВ та ЧК установили у перші 4 та 4 доби післяопераційного періоду відповідно. Підвищену кровоточивість тканин (ложа жовчного міхура), при якій досягнення стабільного гемостазу потребувало понад 10 хв, спостерігали у 19 (26,0 %) хворих основної групи та у 20 (21,1 %) групи порівняння (р = 0,449). Необхідність у тампонаді ложа жовчного міхура виникла відповідно у 13 (17,8 %) та 11 (11,6 %) пацієнтів (р = 0,253). Зниження рівня гемоглобіну нижче 100 г/л, але не нижче 86 г/л, відзначено у 4 та 6 хворих (усі р > 0,05).
Висновки. Удосконалений алгоритм бриджин‑терапії у хворих з ГКХ і супутньою ІХС дає змогу статистично значущо збільшити частку хворих із цільовими значеннями показників коагулянтного гемостазу в періопераційний період (порівняно із конвенційним підходом) без значущих геморагічних ускладнень, у хворих, які до операції приймали антикоагулянтні та антиагрегантні препарати.
Посилання
Belyaev AV. Svyazuyushchaya (brydzhynh) terapiya antikoahulyantamy v anesteziolohiyi ta intensyvnoyi terapiyi [Tekst]). K .: Den pechaty, 2012:67 (Russian).
Tromboembolyya lehochnoy arteryy / Hlumcher FS. i dr. ; pid red. F.S. Hlumchera y dr [Tekst]. - Kyyiv: Zaslavskyy A.YU, 2016:523 (Russian).
Detsky AS, Abrams HB, McLaughlin JR et al. Predicting cardiac complications in patients undergoing non-cardiac surgery. J Gen Intern Med. 1986;N 1:211-219.
Douketis JD, Spyropoulos AC, Spencer FA et al. Perioperative management of antithrombotic therapy: Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis. 9th ed. American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. Chest. 2012;141 (Suppl. 2). P. e326S—e350S.
Garcia DA, Regan S, Henault LE et al. Risk of thromboembolism with short-term interruption of warfarin therapy. Henault Arch Intern Med. 2008;168(1):63-69.
Go A.S, Mozaffarian D, Roger VL et al. Heart disease and stroke statistics — 2013 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2013;127(1). P. e6–e245.
Heidenreich PA, Trogdon JG, Khavjou OA et al. Forecasting the future of cardiovascular disease in the United States: a policy statement from the American Heart Association. Circulation. 2011;123(8):933-944.
Manchikanti L, Falco F, Benyamin RM et al. Assessment of bleeding risk of interventional techniques: a best evidence synthesis of practice patterns and perioperative management of anticoagulant and antithrombotic therapy. Pain Physician. 2013;16 (2 Suppl). P. SE261-318.
Mangano DT. Perioperative cardiac morbidity. Anesthesiology. 1990;72(1):153-184.
Nowbar AN, Howard JP, Finegold JA et al. 2014 global geographic analysis of mortality from ischaemic heart disease by country, age and income: statistics from World Health Organisation and United Nations. Int J Cardiol. 2014;174(2):293-298.
Obi AT, Pannucci CJ, Nackashi A et al. Validation of the Caprini Venous Thromboembolism Risk Assessment Model in Critically Ill Surgical Patients. JAMA Surg. 2015;150:941.
Population Division. Department of Economic and Social Affairs. United Nations. Revision of World Population Prospects. https:. esa.un.org/unpd/wpp/. Accessed 13.10.2017
Raschke RA, Reilly BM, Guidry JR et al. The weight-based heparin dosing nomogram compared with a «standard care» nomogram. A randomized controlled trial. Ann Intern Med. 1993;119(9):874-881.
Saklad M. Grading of patients for surgical procedures. Anesthesiol. 1941;2:281-284.
Schizas D, Kariori M, Boudoulas KD et al. Management of antithrombotic therapy in patients with coronary artery disease or atrial fibrillation who underwent abdominal surgical operations. Curr Pharm Des. 2018;26 р.
Siegal D, Yudin J, Kaatz S et al. Periprocedural heparin bridging in patients receiving vitamin K antagonists: systematic review and meta-analysis of bleeding and thromboembolic rates. Circulation. 2012;126 (13):1630-1639.
Spyropoulos AC, Al-Badri A, Sherwood MW et al. Periprocedural management of patients receiving a vitamin K antagonist or a direct oral anticoagulant requiring an elective procedure or surgery. J Thromb Haemost. 2016;14(5):875-885.
Yokoe M, Takada T, Strasberg SM et al. TG13 diagnostic criteria and severity grading of acute cholecystitis. J Hepatobil Pancreat Sci. 2013;20(1):35-46.
