Оптимізація хірургічного лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018221Ключові слова:
дермальні опіки, хірургічне лікування, відтермінована автодермопластика, ранові покриттяАнотація
Мета роботи — поліпшити результати лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками за рахунок оптимізації перебігу ранового процесу, вдосконалення методів місцевого та хірургічного лікування з використанням сучасних ранових покриттів.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 130 хворих із дермальними термічними ураженнями загальною площею 5 — 50 % поверхні тіла віком від 18 до 65 років, які лікувалися у Київському центрі термічної травми і пластичної хірургії у 2013 — 2017 рр. Залежно від тактики лікування поверхневих і глибоких дермальних уражень (використання ранових покриттів різного походження, строків і методів проведення операцій, строків видалення некротичного струпа, способу закриття ран) хворих розподілили на дві групи: основну (n = 70) і порівняння (n = 60). Для визначення глибини опікової рани додатково до клінічного методу застосовували вимірювання рН ран і безконтактну інфрачервону термометрію ран.
Результати та обговорення. Пацієнтам основної групи з поверхневими дермальними опіками (n = 35) у середньому через (1,50 ± 0,06) доби після травми виконували хірургічну обробку опікових ран — надтонке висічення поверхневого некрозу із закриттям ран пінополіуретановими покриттями. Хворим групи порівняння з поверхневими дермальними опіками (n = 30) проводили консервативне лікування ран. Строк повної епітелізації опікових ран у хворих основної групи становив у середньому (19,9 ± 6,3) доби проти (22,9 ± 6,4) доби у хворих групи порівняння. Хворим основної групи з глибокими дермальними опіками (n = 35) проводили висічення некротичних тканин та закриття ран тимчасовими рановими покриттями на поліуретановій основі (n = 18) або ксенодермоімплантатами (n = 17) з наступною автодермопластикою. Вибір покриття залежав від локалізації ран, показників рН‑метрії та термометрії ран. Хворим групи порівняння з глибокими дермальними опіками (n = 30) виконували раннє висічення некротичних тканин з одномоментною автодермопластикою. Кількість некректомій становила в середньому 3,30 ± 0,07 у хворих основної групи проти 4,20 ± 0,17 у хворих групи порівняння (р £ 0,05), кількість автодермопластик — відповідно 3,1 ± 0,5 та 4,70 ± 0,34 (р < 0,05), загальна кількість операцій — 8,60 ± 0,31 і 6,40 ± 0,53 (р < 0,05). Розвитку рубцевих деформацій в перші 6 міс не спостерігали. Через рік добрі результати відзначено у 84 % випадків.
Висновки. При хірургічному лікуванні глибоких дермальних опіків перевагу слід віддавати відтермінованій автодермопластиці. При поверхневих дермальних опіках доцільно проводити надтонке висічення некротичних тканин з одномоментним закриттям ран тимчасовими покриттями. Розроблений алгоритм визначення глибини опіків і тактики хірургічного лікування забезпечує зменшення тривалості лікування, кількості перев’язок, наркозів, суттєво поліпшує косметичні та функціональні результати травми.
Посилання
Козинець ГП, Комаров МП, Воронін АВ. Нова концепція розвитку комбустіологічної служби в Україні. Вестн неотложной и восстановительной медицины. 2014;15(1):6-8.
Нагайчук ВІ. Мікроаутодермопластика у відновній хірургії при глибоких поширених опіках. Вісн Вінниц нац мед ун-ту. 2014;18, № 1 (ч. 1):115-118.
Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Scald management protocols — outcome differences in two different time periods using different treatment strategies. Ann Burns Fire Disasters. 2016;N 30:139-143.
Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Staged excisions of moderate-sized burns compared with total excision with immediate autograft: an evaluation of two strategies. Int J Burns Trauma. 2017;N 15:6-11/
Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Temporary coverage of burns with a xenograft and sequential excision, compared with total early excision and autograft. Ann Burns Fire Disasters. 2016;N 30:196-201.
Rennekampff HO. Skin graft procedures in burn surgery. Unfallchirurg. 2009;N 112 (6). S. 543-549. doi: 10.1007/s00113-009-1655-5.
Zhou JJ, Chen J, Shi JW, Su GL. Tangential excision of deep partial thickness burn wound during an early stage without tourniquet. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2011;91 (44):3123-3126.
