Оптимізація хірургічного лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками

Автор(и)

  • A. O. Kovalenko ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ, Україна
  • O. M. Kovalenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • G. P. Kozinets ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2018221

Ключові слова:

дермальні опіки, хірургічне лікування, відтермінована автодермопластика, ранові покриття

Анотація

Мета роботи — поліпшити результати лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками за рахунок оптимізації перебігу ранового процесу, вдосконалення методів місцевого та хірургічного лікування з використанням сучасних ранових покриттів.

Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 130 хворих із дермальними термічними ураженнями загальною площею 5 — 50 % поверхні тіла віком від 18 до 65 років, які лікувалися у Київському центрі термічної травми і пластичної хірургії у 2013 — 2017 рр. Залежно від тактики лікування поверхневих і глибоких дермальних уражень (використання ранових покриттів різного походження, строків і методів проведення операцій, строків видалення некротичного струпа, способу закриття ран) хворих розподілили на дві групи: основну (n = 70) і порівняння (n = 60). Для визначення глибини опікової рани додатково до клінічного методу застосовували вимірювання рН ран і безконтактну інфрачервону термометрію ран.

Результати та обговорення. Пацієнтам основної групи з поверхневими дермальними опіками (n = 35) у середньому через (1,50 ± 0,06) доби після травми виконували хірургічну обробку опікових ран — надтонке висічення поверхневого некрозу із закриттям ран пінополіуретановими покриттями. Хворим групи порівняння з поверхневими дермальними опіками (n = 30) проводили консервативне лікування ран. Строк повної епітелізації опікових ран у хворих основної групи становив у середньому (19,9 ± 6,3) доби проти (22,9 ± 6,4) доби у хворих групи порівняння. Хворим основної групи з глибокими дермальними опіками (n = 35) проводили висічення некротичних тканин та закриття ран тимчасовими рановими покриттями на поліуретановій основі (n = 18) або ксенодермоімплантатами (n = 17) з наступною автодермопластикою. Вибір покриття залежав від локалізації ран, показників рН‑метрії та термометрії ран. Хворим групи порівняння з глибокими дермальними опіками (n = 30) виконували раннє висічення некротичних тканин з одномоментною автодермопластикою. Кількість некректомій становила в середньому 3,30 ± 0,07 у хворих основної групи проти 4,20 ± 0,17 у хворих групи порівняння (р £ 0,05), кількість автодермопластик — відповідно 3,1 ± 0,5 та 4,70 ± 0,34 (р < 0,05), загальна кількість операцій — 8,60 ± 0,31 і 6,40 ± 0,53 (р < 0,05). Розвитку рубцевих деформацій в перші 6 міс не спостерігали. Через рік добрі результати відзначено у 84 % випадків.

Висновки. При хірургічному лікуванні глибоких дермальних опіків перевагу слід віддавати відтермінованій автодермопластиці. При поверхневих дермальних опіках доцільно проводити надтонке висічення некротичних тканин з одномоментним закриттям ран тимчасовими покриттями. Розроблений алгоритм визначення глибини опіків і тактики хірургічного лікування забезпечує зменшення тривалості лікування, кількості перев’язок, наркозів, суттєво поліпшує косметичні та функціональні результати травми.

 

Біографії авторів

A. O. Kovalenko, ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Коваленко Антон Олександрович,
наук. співр. відділення опікової травми

O. M. Kovalenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

О. М. Коваленко

G. P. Kozinets, ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Г. П. Козинець

Посилання

Козинець ГП, Комаров МП, Воронін АВ. Нова концепція розвитку комбустіологічної служби в Україні. Вестн неотложной и восстановительной медицины. 2014;15(1):6-8.

Нагайчук ВІ. Мікроаутодермопластика у відновній хірургії при глибоких поширених опіках. Вісн Вінниц нац мед ун-ту. 2014;18, № 1 (ч. 1):115-118.

Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Scald management protocols — outcome differences in two different time periods using different treatment strategies. Ann Burns Fire Disasters. 2016;N 30:139-143.

Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Staged excisions of moderate-sized burns compared with total excision with immediate autograft: an evaluation of two strategies. Int J Burns Trauma. 2017;N 15:6-11/

Elmasry M, Steinvall I, Thorfinn J et al. Temporary coverage of burns with a xenograft and sequential excision, compared with total early excision and autograft. Ann Burns Fire Disasters. 2016;N 30:196-201.

Rennekampff HO. Skin graft procedures in burn surgery. Unfallchirurg. 2009;N 112 (6). S. 543-549. doi: 10.1007/s00113-009-1655-5.

Zhou JJ, Chen J, Shi JW, Su GL. Tangential excision of deep partial thickness burn wound during an early stage without tourniquet. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2011;91 (44):3123-3126.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-13

Як цитувати

Kovalenko, A., Kovalenko, O., & Kozinets, G. (2018). Оптимізація хірургічного лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками. Хірургія України, (2), 21–26. https://doi.org/10.30978/SU2018221

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження