Патоморфологічні особливості перебігу ранового процесу в експерименті
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2018252Ключові слова:
гнійна рана, патоморфологічні дослідження, рановий процес, експеримент, аплікаційний сорбентАнотація
Мета роботи — вивчити в експерименті патоморфологічні особливості перебігу ранового процесу під впливом розробленого аплікаційного сорбенту.
Матеріали і методи. Дослідження проведене на 40 статевозрілих щурах‑самцях лінії Vistar, в яких моделювали гнійну рану. Тварин розподілили на дві групи: основну (n=20) — місцеве лікування проводили аплікаційним сорбентом нового покоління, який містить «Аеросил» та іммобілізовані на ньому орнідазол і серратіопептидазу, та порівняння. Останню поділили на дві підгрупи по 10 щурів. У лікуванні тварин групи А використовували аплікаційний сорбент «Гентаксан», у лікуванні тварин групи Б — 10 % розчин NaCl та мазь «Левомеколь».
Результати та обговорення. На 14‑ту добу в основній групі ранова поверхня повністю була епітелізована і вкрита багатошаровим плоским епітелієм, під яким відзначено розростання волокнистої сполучної тканини, сформовані судини, негативну реакцію апоптозу. У групі А на поверхні рани спостерігали помірну кількість фібринозно‑гнійних нашарувань, звуження зони грануляційної тканини зі зменшенням кількості капілярних структур, скупчення клітин з явищами апоптозу. У групі Б ранова поверхня була вкрита невеликою кількістю некротичного детриту з вогнищевою лейкоцитарною інфільтрацією. Виявлялися скупчення гнійного ексудату з поширенням його на прилеглу грануляційну тканину, помірно виражений апоптоз.
Висновки. В основній групі відзначено зменшення більш ніж у 1,5 разу терміну появи перших ознак проліферації ендотеліоцитів з подальшим неокапілярогенезом, а також формування грануляційної тканини, її дозрівання і появи епітелізації.
Посилання
Бесчастнов ВВ, Певнев АА, Малахова НИ, Московская А. Е. Результаты микробиологического мониторинга лечения гнойных ран в условиях общехирургического стационара. Современные технологии в медицине. 2009;2:53-56.
Біляєва ОО, Кароль ІВ. Місцеве лікування гнійно-запальних захворювань м’яких тканин за допомогою аплікаційного сорбенту нового покоління — «Орнісератосил». Клінічна хірургія. 2017;№11.2 — С. 10-12.
Блатун ЛА. Местное медикаментозное лечение ран. Хирургия Журнал имени Н И Пирогова. 2011;4:51-59.
Булига ЛО, Черних ВП, Штриголь СЮ та ін. Експериментальне дослідження ранозагоювальної дії гелю з наночастинками срібла та глюкозаміном. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2015;2 (43):49-54.
Велігоцький ММ, Бугаков ІЄ. Сучасні методи в лікуванні хворих з гнійними рановими процесами. Укр журн хірургії. 2009;1:22-23.
Загиров УЗ, Исаев УМ, Салихов МА. Клинико-морфологическое обоснование озономагнитофореза в лечении гнойной раны. Хирургия. 2008;12:24-26.
Мусаев АИ, Кенжекулов КК. Опыт лечения гнойных ран с использованием озонированных растворов и раствора декаметоксина. Казан мед журн. 2016;97;4:651-656. Doi: 10.17750/KMJ2015-651.
Патент України на КМ №113250, МПК (2016.01): А61К 31/00, А61Р 17/02 (2006.01). Комплексний антимікробний сорбційний препарат орнісератосил для профілактики аеробної і анаеробної інфекції та лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків / Біляєва ОО, Голуб ОА, Нешта ВВ, Кароль ІВ.; заявл. 09.06.2016, опубл. 25.01.2017, Бюл. №2. c. 4.
Патент України на КМ №114646, МПК (2017.01): B01J 20/30 (2006.01), C01B 33/00, А61К 31/00, А61Р 41/00. Спосіб одержання комплексного антимікробного сорбційного препарату орнісератосил для профілактики аеробної і анаеробної інфекції та лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків / Біляєва ОО, Голуб ОА, Нешта ВВ, Кароль ІВ.; заявл. 09.06.2016, опубл. 10.03.2017, Бюл. № 5. c. 4.
Патент України на КМ №121047, МПК (2017.01): G09B 23/28 (2006.01), A61B 10/00. Спосіб моделювання ранової інфекції / Біляєва ОО, Кароль ІВ, Крижевський ЄЄ.; заявл. 08.06.2017, опубл. 27.11.2017, Бюл. № 22. c. 4.
Попадюк ОЯ. Перспективи застосування нанооксиду цинку в лікуванні гнійних ран. Медичні перспективи. 2015;Т. 20(1):10-14.
Сахно ЛО, Пархоменко НА, Сарнацька ВВ та ін. Вивчення антимікробної та поглинальної активності волокнистих вуглецевих адсорбентів з іммобілізованим полігексаметиленгуанідином. Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. 2014;3(4):79-84.
Суковатых БС, Бежин АИ, Панкрушева ТА. и др. Оценка экспериментальной и клинической эффективности иммобилизированной формы хлоргексидина в лечении гнойных ран. Вестн хирургии. 2016;175, № 1:42-47.
Фомин ПД, Лиссов АИ, Козлов СН, Михальчишин СН. Применение антисептика Декасан при нагноительных процессах в мягких тканях. Ліки України. 2006;11:74-75.
Яковлєва ЛВ, Ткачова ОВ, Бутко ЯО, Лар’яновська Ю. Б. Методичні рекомендації «Експериментальне вивчення нових препаратів для місцевого лікування ран». Харків, 2013:52.
Clarke J. Acute Wound closure. Nurs Stand. 2006;21(2):59.
Dowsett C. The management of surgical wounds in a community setting. Br J Community Nurs. 2002;N 7:33-38. Doi:10.12968/bjcn.2002.7.sup1.12959.
Lim Y, Phung AD, Corbacho AM et al. Modulation of cutaneous wound healing by ozone: differences between young and aged mice. Toxicol Lett. 2006;160(2):127-134. Doi:10.1016/j.toxlet.2005.06.013.
Pastar I, Ramirez H, Stojadinovic O. Micro-RNAs: New regulators of wound healing. Surgical Technology International. 2011;N 12:51-60.
