Особливості перебігу процесів проліферації В міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин

Анотація

Мета роботи — дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період.

Матеріали і методи. Дослідження проведене на 58 свинях породи Велика біла масою 45 — 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко‑тонкокишковий (n = 83), тонко‑товстокишковий (n = 15) і товсто‑товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали в умовах операційної у 54 тварин (основна група), скобковий — у 4 (контрольна група). Для накладання електрозварного анастомозу використовували джерела електрозварювальних імпульсів «ЕК‑300М1» та «Патонмед‑300», а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 — 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини.

Результати та обговорення. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В слизовій оболонці, підслизовому шарі та м’язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної і макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб при наповненні водою при тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу слизова оболонка товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз слизової оболонки. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з‑під слизової оболонки на м’язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м’язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини.

Висновки. Наявність на 4‑ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з’єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з’єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з’єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз слизової оболонки є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки.