Вивчення складу колагену І та ІІІ типу в стравохідно-шлунковому переході у хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми

V. V. Grubnyk; T. A. Savenko

doi:10.30978/SU2019-1-34

Автор(и)

V. V. Grubnyk Одеський національний медичний університет, Україна
T. A. Savenko Одеське обласне патологоанатомічне бюро, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2019-1-34

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, грижі стравохідного отвору діафрагми, колаген, діафрагмово-стравохідна зв’язка

Анотація

Мета роботи — вивчити склад колагену I і III типу в зразках діафрагмовостравохідних зв’язок у пацієнтів з грижами стравохідного отвору діафрагми та без них.

Матеріали і методи. Досліджено склад колагену І та ІІІ типу в зразках діафрагмовостравохідних зв’язок у 18 пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, прооперованих з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми. Всім пацієнтам інтраопераційно виконано біопсію (основна група) діафрагмовостравохідних зв’язок. Для порівняння зразки діафрагмовостравохідних зв’язок були відібрані у 14 трупів (група порівняння). В основній групі було 8 (44,4 %) чоловіків і 10 (55,6 %) жінок, у групі порівняння — відповідно 6 (42,9 %) та 8 (57,1 %) (p > 0,05). Середній вік у групах становив відповідно (49,0 ± 15,4) і (49,3 ± 9,6) року (p > 0,05). Індекс маси тіла суттєво не відрізнявся в групах (p > 0,05). З дослідження вилучали пацієнтів із захворюваннями, пов’язаними із синтезом колагену, курців та осіб, котрі раніше перенесли операцію у ділянці шлунковостравохідного переходу. Кількість І та ІІІ типу колагену визначали з використанням первинних моноклональних антитіл до відповідних білків. Для кількісної оцінки результатів імуногістохімічних реакцій у зрізах при 400разовому збільшенні мікроскопа підраховували число клітин з імунопероксидазною міткою (позитивне забарвлення) у 10 полях зору, обраних випадковим чином (> 200 клітин). Підрахунок отриманих результатів проводили по формулі HSCORE.

Результати та обговорення. Вміст колагену І та ІІІ типу в діафрагмовостравохідних зв’язках у хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми був відповідно на 49,1 та 29,3 % нижчий, ніж у групі порівняння (p < 0,01).

Висновки. У хворих з великими і гігантськими грижами має місце дефект синтезу сполучної тканини. Якісний склад колагену діафрагмовостравохідних зв’язок може бути етіологічним чинником виникнення гриж стравохідного отвору діафрагми. Це слід ураховувати при виборі методики лапароскопічної крурорафії.

Біографії авторів

V. V. Grubnyk, Одеський національний медичний університет

Грубник Віктор Володимирович,
аспірант кафедри хірургії № 4 з курсом онкології
65069, м. Одеса, просп. Добровольського, 90/78

T. A. Savenko, Одеське обласне патологоанатомічне бюро

Т. О. Савенко

Посилання

Grubnik VV, Malinovskiy AV. Kriticheskie aspektyi laparoskopicheskoy hirurgii gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni i gryizh pischevodnogo pischevodnogo otverstiya diafragmyi. Odessa: VMV-tipografiya (Russian). 2015:106.

Asling B, Jirholt J, Hammond P et al. Collagen type III alpha I is a gastro-oesophageal reflux disease susceptibility gene and a male risk factor for hiatus hernia. Gut. 2009;58:1063-1069. https://doi.org/10.1136/gut.2008.167353.

Brown SR, Melman L, Jenkins E et al. Collagen type I:III ratio of the gastroesophageal junction in patients with paraesophageal hernias. Surg Endosc. 2011;25:1390-1394. https://doi.org/10.1007/s00464-010-1373-7.

Curci JA, Melman LM, Thompson RW et al. Elastic fiber depletion in the supporting ligaments of the gastroesophageal junction: a structural basis for the development of hiatal hernia. J Am Coll Surg. 2008;207(2):191-196. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2008.02.036.

De Paepe ME, Mao Q, Huang C et al. Postmortem/RNA and protein stability in perinatal human lungs. Diagn Mol Pathol. 2002;11:170-176.

El Sherif A, Yano F, Mittal S, Filipi CJ. Collagen metabolism and recurrent hiatal hernia: cause and effect? Hernia. 2006;10:511-520. https://doi.org/10.1007/s10029-006-0152-9.

Fuchs KH, Babic B et al. EAES recommendations for the management of gastroesophageal reflux disease. Surg Endosc. 2014;28:1753-1773. https://doi.org/10.1007/s00464-014-3431-z.

Granderath FA, Schweiger UM, Pointner R. Laparoscopic antireflux surgery: Tailoring the hiatal closure to the size of hiatal surface area. Surg Endosc. 2007;21:542-548. doi: 10.1007/s00464-006-9041-7.

Grubnik VV, Malynovskyy AV. Laparoscopic repair of hiatal hernias: new classification supported by long-term results. Surg Endosc. 2013;27:4337-4346. https://doi.org/10.1007/s00464-013-3069-2.

Ilyashenko VV, Grubnyk VV, Grubnik VV. Laparoscopic management of large hiatal hernia: mesh method with the use of ProGrip mesh versus standard crural repair. Surg Endosc. 2018;32:3592. https://doi.org/10.1007/s00464-018-6087-2.

Maleszewski J, Lu J, Fox-Talbot K, Halushka MK. Robust immunohistochemical staining of several classes of proteins in tissues subjected to autolysis. J Histochem Cytochem. 2007;55:597-606. https://doi.org/10.1369/jhc.6A7152.2007.

Pelstring RJ, Allred DC, Esther RJ et al. Differential antigen preservation during tissue autolysis. Hum Pathol. 1991;22:237-241.

Stefanidis D, Hope WW et al. The SAGES, Committee Guidelines (2010) Guidelines for surgical treatment of gastroesophageal reflux disease. Surg Endosc. 2010;24:2647-2669. https://doi.org/10.1007/s00464-010-1267-8.

Von Diemen V, Trindade EN, Trindade, M. R.M. Hiatal hernia and gastroesophageal reflux: Study of collagen in the phrenoesophageal ligament. Surg Endosc. 2016;30:5091. https://doi.org/10.1007/s00464-016-4858-1.

Weber C, Davis CS, Shankaran V, Fisichella PM. Hiatal hernias: a review of the pathophysiologic theories and implication for research. Surg Endosc. 2011;25:3149-3153. https://doi.org/10.1007/s00464-011-1725-y.