Малоінвазивні методи лікування ретикулярного варикозу: склеротерапія, мікротермокоагуляція, застосування ціанакрилатного клею
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-1-50Ключові слова:
ретикулярний варикоз, телеангіектазії, склеротерапія, компресійний трикотаж, мікротермокоагуляція, ціанакрилатний клейАнотація
Мета роботи — порівняти результати лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій за допомогою склеротерапії, мікротермокоагуляції і склерозування з використанням ціанакрилатного клею.
Матеріали і методи. Проведено проспективне рандомізоване контрольоване дослідження, в яке залучили 78 пацієнтів з ретикулярним варикозом і телеангіектазіями переважно жіночої статі (72 особи) віком від 18 до 55 років. Пацієнтів розподілили за допомогою таблиці випадкових чисел на три групи по 26 осіб залежно від методу лікування: склеротерапія, мікротермокоагуляція або склерозування за допомогою ціанакрилатного клею. Результати лікування оцінювали одразу після процедури, через 1 та 6 міс.
Результати та обговорення. Середня довжина судинної сітки телеангіектазій безпосередньо після процедури найбільше зменшилась при застосуванні мікротермокоагуляції (на 92,1 %), менше — після склерозації (на 73,4 %) і введення адгезиву (на 70,7 %). Результати, отримані при використанні першої методики, статистично значущо (p < 0,01) відрізнялися від показників в інших групах. У групі пацієнтів, котрі перенесли склеротерапію, загальна кількість рецидивів за період спостереження становила 8 (30,7 %), після мікротермокоагуляції — 7 (26,9 %), а у разі застосування ціанакрилатного клею — 8 (30,7 %). Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,941). При використанні склеротерапії відзначено 15 (57,7 %) негативних місцевих виявів, при застосуванні мікротермокоагуляції — 11 (42,3 %), при введенні адгезиву — 14 (53,8 %). Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,518). З негативних виявів в усіх групах переважав больовий синдром. Інтенсивність больового синдрому була невеликою — від 0 до 2. Найменше на неприємні відчуття скаржилися пацієнти, яким провели склеротерапію, найбільше — особи, котрим застосували мікротермокоагуляцію. Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,664). За даними опитувальника якості життя при хронічному венозному захворюванні (CIVIQ20), у всіх групах виявлено статистично значущу різницю між показниками до лікування та через 1 міс після нього (p < 0,001 для всіх груп).
Висновки. Досліджені методи лікування ретикулярного варикозу і телеангіектазій є безпечними для пацієнтів. Частота негативних виявів та незначних місцевих ускладнень суттєво не відрізнялася в трьох групах (p = 0,518). Мікротермокоагуляція більш ефективно порівняно з ін’єкційними методами усувала телеангіектазії. Середня довжина їх судинної сітки зменшилася при її застосуванні на 92,1 % (p < 0,01). Досягти облітерації ретикулярних вен легше за допомогою склеротерапії та введення ціанакрилатного клею, ніж використовуючи мікротермокоагуляцію неізольованим електродом. Кількість рецидивів через 6 міс є невеликою. Найменшою вона була після мікротермокоагуляції (26,9 %), проте різниця була статистично незначущою. Використання опитувальника якості життя при хронічному венозному захворюванні виявило суттєве поліпшення самооцінки пацієнтів вже через 1 міс після всіх методів лікування (p < 0,001 для всіх груп).
Посилання
Gloviczki P. Handbook of Venous Disorders: Guidelines of the American Venous Forum. 3rd ed. Boca Raton: CRC Press, 2008:15. https://doi.org/10.1201/9781315382449
Kern P. Sclerotherapy of telangiectasias: a painless two-step technique. Dermatol Surg. 2012;38(6):860-864. https://doi.org/10.1111/j.1524-4725.2012.02376.x.
Lam YL, De Maeseneer M, Lawson J, Boersma D. Expert review on the VenaSeal® system for endovenous cyano-acrylate adhesive ablation of incompetent saphenous trunks in patients with varicose veins. Expert Rev Med Devices. 2017;14(10):755-762. doi: 10.1080/17434440.2017.1378093.
Launois R, Mansilha A, Lozano F. Linguistic validation of the 20 item-chronic venous disease quality-of-life questionnaire (CIVIQ-20). Phlebology: The Journal of Venous Disease SAGE Publications. 2013;29(7):484-487. http://dx.doi.org/10.1177/0268355513479582
Mujadzic M, Ritter EF, Given KS. A Novel Approach for the Treatment of Spider Veins. Aesthet Surg J. 2015;35, 7:221-229. doi: 10.1093/asj/sjv004.
Parlar B, Blazek C, Cazzaniga S. Treatment of lower extremity telangiectasias in women by foam sclerotherapy vs. Nd:YAG laser: a prospective, comparative, randomized, open-label trial. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2015;Vol 29(3):549-554. https://doi.org/10.1111/jdv.12627
Rabe E, Breu FX, Cavezzi A et al. European guidelines for sclerotherapy in chronic venous disorders. Phlebology. 2013:1-17. https://doi.org/10.1177/0268355514528127
Ramelet AA. Sclerotherapy in tumescent anesthesia of reticular veins and telangiectasias. Dermatol Surg. 2012;38(5):748-751. https://doi.org/10.1111/j.1524-4725.2011.02287.x.
Ruckley CV, Allan PL, Evans CJ, Lee AJ. Telangiectasia and venous reflux in the Edinburgh Vein Study. Phlebology. 2011;27(6):297-302. https://doi.org/10.1258/phleb.2011.011007
Schneider CA, Rasband WS, Eliceiri KW. NIH Image to ImageJ: 25 years of image analysis. Nature Methods. 2012;9:671-675. https://doi.org/10.1038/nmeth.2089
Teplyi V, Grebchenko K. Evaluation of the scars’ vascularization using computer processing of the digital images. Skin Res Technol. 2018:1-6. https://doi.org/10.1111/srt.12634
Willenberg T, Smith PC, Shepherd A, Davies AH. Visual disturbance following sclerotherapy for varicose veins, reticular veins and telangiectasias: a systematic literature review. Phlebology. 2013;28(3):123-131. https://doi.org/10.1258/phleb.2012.012051
Yavuz T, Acar AN, Aydın H, Ekingen E. A retrospective study of a new n-butyl-2-cyanoacrylate glue ablation catheter incorporated with application guiding light for the treatment of venous insufficiency: Twelve-month results. Vascular. 2018;26(5):547-555. doi: 10.1177/1708538118770548.
