Ультразвукова кавітація в лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-1-76Ключові слова:
ВІЛ-інфіковані, абсцес, флегмона, ультразвукова кавітаціяАнотація
Мета роботи — підвищити ефективність лікування гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих хворих застосуванням комбінації хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією.
Матеріали і методи. Проведено аналіз комплексного хірургічного лікування абсцесів та флегмон м’яких тканин у 124 ВІЛінфікованих пацієнтів. Залежно від тактики лікування пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі (n = 62) застосовували комбінацію хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. В післяопераційний період ультразвукову кавітацію використовували в І (ексудативній) фазі ранового процесу до появи грануляцій. У групі порівняння (n = 62) проводили лише хірургічне лікування.
Результати та обговорення. Використання ультразвукової кавітації при лікуванні гнійних ран у ВІЛінфікованих пацієнтів дало змогу зупинити явища місцевого запалення і досягти часткової грануляції ранової поверхні в середньому за (13,2 ± 0,5) доби в основній групі та за (15,9 ± 0,6) доби — в групі порівняння. Бактеріальний титр ранового виділення на (15,5 ± 0,6) доби не перевищував загальноприйнятого критичного, тоді як у групі порівняння — на (16,8 ± 0,7) доби. Строки стаціонарного лікування становили в середньому (16,2 ± 0,8) доби в основній групі та (21,2 ± 0,9) доби — в групі порівняння.
Висновки. Використання ультразвукової кавітації в комплексному хірургічному лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих пацієнтів прискорює очищення рани та появу грануляцій в 1,2 разу, скорочує терміни лікування в 1,3 разу порівняно з традиційними методиками хірургічного лікування за рахунок механічного очищення рани від гнійного вмісту та некротичних тканин ультразвуком низької частоти в комбінації з антисептиком.
Посилання
Abaev Yu.K. Ranevaya infektsiya v hirurgii. Minsk: Belarus, 2003:293.
Bobkova MR. Immunitet i VICh-infektsiya / M. R. Bobkova — M.: Olimpiya Press, 2006:240.
VIL-infektsiia v Ukraini. Informatsiinyi biuleten № 47 vid 2017 r.
Denischuk PA. Ultrazvuk v hirurgii. Hirurgiya. 2001;5:42-43.
Maltsev DV. i dr. Immunodefitsitnyye bolezni cheloveka / In-t immunologii i allergologii Nats. med. un-ta im. A. A. Bogomoltsa MOZ Ukrainy. K.: Feniks, 2012:600.
Rakhmanova AG.. Stepanova EV.. Glava v kn Belyakova HA. Rakhmanovoy AG Virus immunodefitsita cheloveka: rukovodstvo dlya vrachey. SPb.: Baltiyskiy meditsinskiy obrazovatelnyy tsentr, 2010:97-101.
Hachatryan NN, Dizengof IM, Smirnov GG. Gnoynaya infektsiya myagkih tkaney u VIChinfitsirovannyih bolnyih. Materialyi Nauchnoprakticheskoy konferentsii hirurgov, posvyaschYonnoy 70letiyu kafedryi hirurgicheskih bolezney i klinicheskoy angiologii MGMSU. Moskva, 2007:115-118.
Abalo A, Patassi A, James YE. Risk factors for surgical wound infection in HIV-positive patients undergoing surgery for orthopaedic trauma. Journal of Orthopaedic Surgery. 2010;18(2):224-227. https://doi.org/10.1177/230949901001800218
Drapeau CM, Pan A, Bellacosa C. Surgical site infections in HIV-infected patients: results from an italian prospective multicenter observational study. Infection. 2009;37:455-460. https://doi.org/10.1007/s15010-009-8225-1
Zhang et al. Prevention and treatment of surgical site infection in HIV-infected patients. BMC Infectious Diseases. 2012;12:115. https://doi.org/10.1186/1471-2334-12-115
