Сучасні можливості лікування опікового шоку
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-1-84Ключові слова:
інфузійна терапія, опіковий шок, «Реосорбілакт»Анотація
Опіковий шок характеризується значними порушеннями центральної гемодинаміки, наявністю мікроциркуляторних розладів унаслідок первинної гіповолемії, стрес-реакції, масового вивільнення медіаторів запальної реакції, розвитку всіх типів гіпоксії, різких порушень кислотно-основного стану, згортально-протизгортальної системи гемостазу, диспротеїнемічних порушень, порушень електролітного балансу тощо, що швидко призводить до розвитку органної дисфункції та поліорганної недостатності. У зв’язку з цим важливе значення в лікуванні опікових хворих має інфузійна терапія, спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції тканин, корекцію ацидозу. Значні порушення гомеостазу при опіковому шоці зумовлюють актуальність проблеми вибору інфузійних розчинів для корекції гемодинамічних порушень. Надано характеристику засобів, які використовують для корекції гемодинамічних порушень при опіковому шоці. Відновлення дефіциту об’єму для підтримки тканинної перфузії та корекції метаболічного ацидозу можна досягти за допомогою розчинів кристалоїдів та колоїдів. Із плазмозамінників використовують низькомолекулярні гідроксіетилкрохмалі, які замінили декстрани та нативні білки (альбумін, плазма). Однак кристалоїди спричиняють набряки. Декстрани нині не застосовують. Трансфузія альбуміну показана лише при гіпопротеїнемії, а плазми – при дефіциті факторів згортання. Показано роль «Реосорбілакту» в корекції гіповолемії та метаболічного ацидозу в хворих з опіковою хворобою. Наявність у клінічній практиці вітчизняних полііонних багатофункціональних розчинів («Реосорбілакт» тощо) сприяла розробці нових методик інфузійної терапії.
Посилання
Gavrysyuk VK. Gumenyuk N. Effect of «Reosorbilact» in and reopolyglucin on the state of hemoconcentration, blood viscosity and platelet aggregation in patients with chronic pulmonary heart. Ukrainian Chemotherapeutic Journal (Ukrainian). 2008;1-2 (22):111-114.
Ghumenjuk NY, Kyrkylevskyj SY. Infusion therapy. Kyev: Knygha pljus (Russian), 2004:208.
Kovalenko OM. Burn shock infusion therapy. Surgery of Ukraine (Ukrainian). 2014;2:11-17.
Kondrackyj BA, Novak VL. Experience in the clinical practice of complex infusion drug reosorbilact (Russian). Mystectvo likuvannja (Ukrainian). 2006;1 (27):34-36.
Nikula TD, Polomar BI, Moiseenko VO, Krasyuk EK.. Influence of «Reosorbilact» on cardiohemodynamic and microcirculatory parameters in patients with chronic kidney disease. Ukrainian chemotherapeutic journal (Ukrainian). 2008;1-2 (22):259-262.
Savokhina MV. Intravenous fluids in the pathogenetic therapy of patients with chronic pyelonephritis (Russian). Ukrainian chemotherapeutic journal (Ukrainian). 2012;3 (26):217-220.
Sokolov AS, Korshunov AV, Rustamova VS,. Chernov AL. Sodium lactate — choice for infusion solutions with alkaline reserve. Emergency medicine (Russian). 2017;2 (81):63-69 DOI: 10.22141/2224-0586.2.81.2017.99694.
Starikov AV. Features of infusion therapy in patients with hematologic pathology (Russian). Ukrainian Chemo-Therapeutic Journal (Ukrainian). 2008;1-2 (22):288-290.
Treschinsky AI, Treskhinskaya MA. Reosorbilact and Sorbilact as preparations of infusion therapy in neurologists(Russian). . Mystectvo likuvannja (Ukrainian). 2006;12:66-68.
Shlapak IP, Malysh IR, Zgrzhelbovskaya LV. Use of solutions of polyhydric alcohols (drugs «Sorbilact» and «Reosorbilact») in intensive therapy with severe polytrauma. Method recommendations (Russian). Kyiv, 2003:29.
Bak Z, Sjöberg F, Eriksson O et al. Cardiac dysfunction after burns. Burns. 2008;17:603-609. doi: 10.1016/j.burns.2007.11.013
Béchir M, Puhan MA, Fasshauer M et al. Early fluid resuscitation with hydroxyethyl starch 130/0.4 (6 %) in severe burn injury: a randomized, controlled, double-blind clinical trial. Crit Care. 2013;17 (6):R299. doi: 10.1186/cc13168.
Blumetti J, Hunt JL, Arnoldo BD et al. The Parkland formula under fire: Is the criticism justified?. J Burn Care Res. 2008;29:180-186.
Datta R, R. Nair, Pandey A et al. Hydroxyeyhyl starch: Controversies revisited. J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2014;30 (4):472-480. doi: 10.4103/0970-9185.142801
Den Ouden DT, Meinders AE. Vasopressin: physiology and clinical use in patients with vasodilatory shock: a review. The Netherlands Journal of Medicine. 2005;63:4-13.
Endorf FW, Dries DJ. Burn resuscitation. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2011;19:69. doi: 10.1186/1757-7241-19-69
Hayek S, Ibrahim A, Abu Sittah G, Atiyeh B. Burn resuscitation: is it straightforward or a challenge?. Ann Burns Fire Disasters. 2011– March 31. 24 (1):17-21.
Health Organisation. Burns, fact sheet. A WHO plan for burn prevention and care. August 2017 [Electronic resource]: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs365/en.
Intravenous fluid therapy in adults in hospital. NICE clinical guideline (December 2013. Last update October 2016, https://www.nice.org.uk/guidance/).
Intravenous fluid therapy in children and young people in hospital (2015) NICE guideline NG29 Sepsis: recognition, diagnosis and early management NICE guideline [NG51] Published date: July 2016 Last updated: July 2016. https://www.baus.org.uk/_userfiles/pages/files/professionals/sections/Sepsis-Mar2018.pdf
Johansson P, Stensballe J, Rasmussen L, Ostrowski S. A high admission syndecan-1 level, a marker of endothelial glycocalyx degradation, is associated with inflammation, protein C depletion, fibrinolysis, and increased mortality in trauma patients. Ann Surg. 2011;254 (2):194-200. doi: 10.1097/SLA.0b013e318226113d.
Marx G, Schindler AW, Mosch C et al. Intravascular volume therapy in adults / Guidelines from the Association of the Scientific Medical Societies in Germany. Eur J Anaesthesiol. 2016;33 (7):488-521. doi: 10.1097/EJA.0000000000000
McCorry LK. Physiology of the Autonomic Nervous System. Am J Pharm Educ. 2007;15,71 (4):78.
Nelson A, Berkestedt I, Schmidtchen A et al. Increased levels of glycosaminoglycans during septic shock: relation to mortality and the antibacterial actions of plasma. Shock. 2008;30 (6):623-627. doi: 10.1097/SHK.0b013e3181777da3.
Rehm M, Bruegger D, Christ F et al. Shedding of the endothelial glycocalyx in patients undergoing major vascular surgery with global and regional ischemia. Circulation. 2007;116:1896-1906. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.106.684852
Saffle JI. The phenomenon of «fluid creep» in acute burn resuscitation. J Burn Care Res. 2007;28:382-395.
Sánchez M, García-de-Lorenzo A, Herrero E. A protocol for resuscitation of severe burn patients guided by transpulmonary thermodilution and lactate levels: a 3-year prospective cohort study. Crit Care. 2013;17 (4):R176. doi: 10.1186/cc12855.
Tompkins RG. Survival from Burns in the New Millennium: 70 Years experience from a single institution. Ann Surg. 2015;261 (2):263-268. doi: 10.1097/SLA.0000000000000623
Tricklebank S. Modern trends in fluid therapy for burns. Burns. 2009;17:757-767. doi: 10.1016/j.burns.2008.09.007.
Warren BB, Duriex ME. Hydroxyethyl starch: safe or not? Anesth Anal. 1997;84:206-212.
