Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті

Автор(и)

  • V. I. Robak Харківський національний медичний університет, Україна
  • D. V. Ievtushenko Харківський національний медичний університет, Україна
  • O. G. Petiunin Харківський національний медичний університет, Україна
  • L. O. Drana Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2019-2-20

Ключові слова:

гострий панкреатит, етилметилгідроксипіридину сукцинат, Ranson, Simplified Acute Physiology Score II, Acute Sepsis Severity Evaluation Scale

Анотація

Мета роботи — провести аналіз ефективності етилметилгідроксипіридину сукцинату («Лодиксем») та комбінації етилметилгідроксипіридину сукцинату і пентоксифіліну в розчині Рингера лактату («Лодиксем» + «Латрен») у терапії хворих із гострим панкреатитом.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 120 хворих із гострим панкреатитом. Чоловіків було 67 (55,8 %), жінок — 53 (44,2 %). Вік хворих — від 19 до 82 років (середній вік — (44,23 ± 2,51) року). Пацієнтів, які отримували стандартну терапію, розділили на дві групи: група 1А — 30 хворих, які додатково до стандартної терапії отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат, група 1Б — 30 хворих, котрі додатково до стандартної терапії отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат та пентоксифілін у розчині Рингера лактату. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 60 хворих із гострим панкреатитом, котрі перебували на лікуванні в хірургічному відділенні міської багатопрофільної лікарні № 18 м. Харкова в період з 2016 до 2018 р. (контрольна група). Критерієм залучення до дослідження була наявність гострого панкреатиту (Атланта, 2013), рання стадія захворювання, критеріями вилучення — виражена гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до «Латрену» або «Лодиксему» в анамнезі, дитячий вік, вагітність, період годування груддю. Для визначення діагностичних критеріїв перебігу гострого панкреатиту при госпіталізації до стаціонару (0 доба) та на 1‑шу, 3‑тю і 5‑ту добу лікування оцінено такі клініко‑лабораторні показники: реакція периферичної крові, основні біохімічні показники, електроліти в крові, загальний стан за інтегральними шкалами.

Результати та обговорення. Відзначено статистично значуще зниження рівня лейкоцитів, лейкоцитарного індексу інтоксикації, показника інтоксикації та вмісту С‑реактивного білка в усіх групах, однак темп зниження був більш виражений у групах 1А та 1Б. Оцінка тяжкості стану хворих за шкалами Ranson, Simplified Acute Physiology Score II, Acute Sepsis Severity Evaluation Scale виявила статистично значуще зниження балів у групах хворих, які отримували терапію етилметилгідроксипіридином сукцинатом та комбінацією останнього з пентоксифіліном у розчині Рингера лактату.

Висновки. У терапії хворих із гострим панкреатитом застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату в комбінації з пентоксифіліном у розчині Рингера лактату дає змогу зменшити вияви інтоксикації та стимулювати репаративні процеси. На 5‑ту добу відзначено статистично значуще зниження показників за шкалою ASSES (до (6,11 ± 0,37) бала) і за шкалою Ranson (до (1,8 ± 0,9) бала) у хворих, котрих лікували за запропонованою схемою терапії. Розроблена схема лікування може бути рекомендована до включення у протоколи лікування хворих із запальними процесами в підшлунковій залозі.

Біографії авторів

V. I. Robak, Харківський національний медичний університет

Робак Всеволод Ігорович,
к. мед. н., асистент кафедри загальної хірургії № 2

D. V. Ievtushenko, Харківський національний медичний університет

Д. В. Євтушенко

O. G. Petiunin, Харківський національний медичний університет

О. Г. Петюнін

L. O. Drana, Харківська медична академія післядипломної освіти

Л. О. Драна

Посилання

Acute pancreatitis (Adapted clinical presentation based on evidence). Ukrainian Gastroenterological Association. State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine (Ukrainian), 2016.

Patent of Ukraine on the useful model «Method of diagnosing the presence of acute inflammation process». Syplyviy Vasyl Oleksiyovich; Kon Iekaterina Volodymirivna; Robak Vsevolod Igorovych; Ievtushenko Dmytro Vasylyovich; № 43305 (Ukrainian). 24.03.2009. Bul. № 15.

Syplyviy VO, Petiunin OG, Robak VI, Ievtushenko DV, Drana LO. Surgical threatment of acute necrotic pancreatitis (Ukrainian). Ivano-Frankivsk: Art of Medicine (Ukrainian). 2018;4(8):155-157.

Syplyviy VO, Robak VI. Ievtushenko DV, Guz AG, Petiunin OG. Experience of the use of ulnastatin in the treatment of patients with severe acute pancreatitis (Ukrainian). Ukrainian medical journal (Ukrainian). 2017;6 (122), XI/XII:97-99.

Syplyviy VO, Robak VI. Ievtushenko DV, Guz AG, Ievtushenko OV. Complex treatment of surgical pathology of the hepatopancreatobiliary system: the role of L — ornithine — L-aspartate (Ukrainian). Health of Ukraine (Ukrainian). 2017;3:42-43.

Splyviy VA, Kon IeV, Robak VI, Ievtushenko DV. Using the ASSES scale to assess the severity of patients and predict the outcome of acute pancreatitis (Russain). Clinical Surgery (Ukrainian). 2011;С 32-35.

Cheng CL, Sherman S, Watkins JL et al. Risk factors for post-ERCP pancreatitis: a prospective multicenter study. Am J Gastroenterol. 2006;101:139-147.

Le Campion ER. Effects of intravenous administration of pentoxifylline in pancreatic ischaemia-reperfusion injury. HPB (Oxford). 2013;15(8):588-594.

Pandol SJ, Saluja AK, Imrie CW, Banks PA. Acute pancreatitis: bench to the bedside. Gastroenterology. 2007;133:1056.e1-1056.e25.

Samuel I. Bile and pancreatic juice exclusion activates acinar stress kinases and exacerbates gallstone pancreatitis. Surgery. 2008;143:434-440.

Samuel I, Tephly L, Williard DE, Carter AB. Enteral exclusion increases MAP kinase activation and cytokine production in a model of gallstone pancreatitis. Pancreatology. 2008;8:6-14.

Spanier BW, Dijkgraaf MG, Bruno MJ. Epidemiology, aetiology and outcome of acute and chronic pancreatitis: An update. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2008;22:45-63.

Tenner S..American College of Gastroenterology Guideline: Management of Acute Pancreatitis. The American Journal of Gastroenterology, 2013.

Vege SS. Pentoxifylline treatment in severe acute pancreatitis: A pilot, double-blind, placebo-controlled, randomized trial. Gastroenterology. 2015;149(2):318-320.

Yadav D, Lowenfels AB. Trends in the epidemiology of the first attack of acute pancreatitis: a systematic review. Pancreas. 2006;33:323-330.

Yang F, Wang Y, Sternfeld L et al. The role of free fatty acids, pancreatic lipase and Ca2+ signalling in injury of isolated acinar cells and pancreatitis model in lipoprotein lipase-deficient mice. Acta Physiol (Oxf). 2009;195:13-28.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-30

Як цитувати

Robak, V., Ievtushenko, D., Petiunin, O., & Drana, L. (2019). Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті. Хірургія України, (2), 20—25. https://doi.org/10.30978/SU2019-2-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження