Корекція об’ємної асиметрії молочних залоз при аугментаційній мамопластиці

Анотація

Мета роботи — оцінити віддалені результати субмускулярної аугментаційної мамопластики у жінок з відносною об’ємною асиметрією молочних залоз з використанням однакових та різних за об’ємом імплантатів.

Матеріали і методи. В дослідження було залучено 102 жінки з відносною об’ємною асиметрією молочних залоз, яким виконано субмускулярну аугментаційну мамопластику в період з 2012 до 2017 р. на базі ТОВ «Клініка пластичної косметичної хірургії» (Полтава). У групі порівняння (n = 49) встановлювали імплантати молочних залоз різного об’єму, в основній групі (n = 53) — однакового об’єму, розрахованого з використанням розробленої номограми та формули. В усіх випадках встановлювали анатомічні імплантати. Жінки обох груп були репрезентативні за віком, частотою вагітності, годування грудьми, величиною абсолютної об’ємної асиметрії молочних залоз (у групі порівняння — (133,8 ± 3,9) мл (від 78 до 244 мл), в основній групі — (134,8 ± 4,2) мл (від 79 до 206 мл), р = 0,907) і відносною об’ємною асиметрією молочних залоз (відповідно (32,2 ± 0,6) % (від 21,0 до 47,7 %) та (31,9 ± 0,7) % (від 21,4 до 44,1 %), р = 0,925). Оцінку величини відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз проводили через 12 — 15 міс. Згідно з отриманими раніше даними, значення відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз від 1,1 до 25,4 % можна вважати популяційною нормою, від 19,3 до 25,4 % — верхньою межею норми. У цей же період визначали наявність таких ускладнень, як каудальна міграція протеза, птоз молочних залоз, зокрема асиметричний птоз, контурування протеза. Аналіз отриманих даних виконували з використанням дискриптивної статистики, порівняння середніх значень змінних — за допомогою U‑критерія Манна — Уїтні, порівняння часток змінних — за допомогою χ²‑критерію Пірсона.

Результати та обговорення. Після виконання субмускулярної аугментаційної мамопластики середні значення абсолютної та відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз у групі порівняння статистично значущо зменшилися порівняно з доопераційними значеннями і становили (76,7 ± 2,5) мл та (10,9 ± 0,3) %, всі р < 0,01. Величина абсолютної об’ємної асимет­рії молочних залоз в основній групі статистично значущо не змінилася ((130,8 ± 3,5) мл, р > 0,05), тоді як значення відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз значно зменшилося ((15,5 ± 0,3) %, р < 0,01) і було в межах популяційної норми. За середніми значеннями показники абсолютної і відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз в основній групі були статистично значущо більшими порівняно з такими в групі порівняння (p < 0,05). Через 12 — 15 міс після субмускулярної аугментаційної мамопластики естетичні ускладнення виникли у 33 (32,4 %) жінок: у 17 (34,7 %) у групі порівняння та у 16 (30,2 %) в основній групі: одне ускладнення — в 11 (22,4 %) жінок у групі порівняння та у 12 (22,6 %) в основній групі, два ускладнення — відповідно у 5 (10,2 %) та 4 (7,5 %), три ускладнення — в 1 (2,0 %) жінки у групі порівняння (р = 0,714). Групи статистично значущо не відрізнялися за частотою таких ускладнень, як каудальна міграція імплантата (р = 0,453), контурування імплантата (р = 0,638) і птоз молочних залоз (р = 0,330), але у жінок у групі порівняння зі статистично значущо більшою частотою виник асиметричний птоз молочних залоз (у 8 (16,3 %) проти 1 (1,9 %) в основній групі, р = 0,019). Ці жінки, незважаючи на усунення об’ємної асиметрії молочних залоз, вважали результат операції незадовільним.

Висновки. Методика корекції об’ємної асимет­рії молочних залоз при виконанні субмускулярної аугментаційної мамопластики з використанням однакових протезів, об’єм яких розраховано за розробленою методикою, дає змогу зменшити величину відносної об’ємної асимет­рії молочних залоз до меж норми і на відміну від застосування різних за об’ємом протезів асоціюється зі статистично значущо меншою частотою асиметричного птозу молочних залоз 2 — 3‑го ступеня у віддалений післяопераційний період.