Актуальність ендоскопічних методів первинної діагностики при встановленні виду системних захворювань сполучної тканини з маніфестуючим ураженням органів дихання

Анотація

Мета роботи — провести ретроспективний аналіз діагностики 47 випадків системних захворювань сполучної тканини з маніфестуючим ураженням органів дихання у хворих різного віку.

Матеріали і методи. Проведено клінічний аналіз вперше діагностованих 47 випадків системних захворювань сполучної тканини у пацієнтів, котрі перебували на лікуванні на базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України» у період з 2010 до 2018 р. Серед хворих переважали жінки — 33 (70,2 %). Розподіл за віком був таким: 20 — 29 років — 8 (16,8 %) хворих, 30 — 39 років  — 14 (29,8 %), 40 — 49 років — 12 (25,5 %), 50 — 59 років — 9 (19,5 %), 60 років і більше — 4 (8,4 %). Пацієнтів госпіталізовано з такими діагнозами: дисеміноване захворювання легень — 10 (21,3 %) випадків, дисеміноване захворювання легень, ускладнене однобічним плевритом, — 12 (25,5 %), дисеміноване захворювання легень, ускладнене двобічним плевритом, — 1 (2,1 %), дисеміноване захворювання легень, ускладнене однобічним плевритом і внутрішньогрудною лімфаденопатією, — 2 (4,3 %), округле утворення легені — 1 (2,1 %), плеврит однобічний — 4 (8,4 %), плеврит двобічний — 6 (12,9 %), плеврит із перикардитом — 11 (23,4 %).

Результати та обговорення. В усіх випадках ідентифіковано специфіку автоімунного ураження. Акцентовано увагу на необхідності ранньої діагностики цієї патології та призначенні адекватного патогенетичного лікування профільними спеціалістами.

Висновки. Вперше виявлених хворих із сукупним ураженням дихальної, серцево‑судинної систем та нирок без наявності в анамнезі хронічного ураження будь‑якої з них слід розглядати як групу ризику щодо системних захворювань сполучної тканини. Застосування відеоторакоскопічних методів діагностики з проведенням біопсії уражених тканин має бути стандартом дослідження разом з імунологічним підтвердженням при встановленні виду системних захворювань сполучної тканини. Ідентифікацію виду системних захворювань сполучної тканини слід проводити з урахуванням клінічних виявів за результатами патоморфологічного дослідження та серологічної верифікації діагнозу профільними спеціалістами, оскільки своєчасне встановлення типу нозології сприяє виявленню імунопатологічних синдромів і дає змогу запобігти формуванню імунозалежних ускладнень завдяки адекватно призначеному, патогенетично обґрунтованому лікуванню.