Поєднане уламкове поранення нижньої порожнистої вени, яке призвело до кульової емболії легеневої артерії (клінічне спостереження та огляд літератури)

Автор(и)

  • I. P. Khomenko Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ, Україна
  • Ie. V. Tsema Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • B. M. Koval Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • I. I. Gangal Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ, Україна
  • A. V. Dinets Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • V. G. Mishalov Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/SU2019-2-69

Ключові слова:

мінно‑вибухове поранення, нижня порожниста вена, легенева артерія, венозний кульовий емболізм

Анотація

Кульова емболія є рідкісним та непередбачуваним ускладненням вогнепальних і мінно‑вибухових поранень. У зв’язку з наявністю поодиноких літературних повідомлень, кульова емболія може стати значним діагностичним викликом для невідкладних та військових хірургів. Хоча кульова емболія є рідкісним феноменом, її наслідки можуть бути фатальними для пораненого.
Описано клінічний випадок кульової емболії. Чоловік 34 років отримав поєднане абдомінально‑скелетне мінно‑вибухове поранення з пошкодженням порожнистих органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Внутрішню кровотечу зупинено шляхом ушивання крайового поранення нижньої порожнистої вени. Поранення дванадцятипалої та ободової кишки ушиті, вогнепальні переломи кісток обох гомілок стабілізовані за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. Комп’ютерна томографія всього тіла показала наявність емболу в правій середньочастковій легеневій артерії. Клінічних виявів легеневої емболії не спостерігали. В післяопераційний період у пацієнта виникла низка ускладнень: множинні фокальні некрози та перфорації поперечної ободової кишки з розвитком калового перитоніту, неспроможність швів дванадцятипалої кишки з формуванням зовнішньої дуоденальної нориці, яка функціонує, нагноєння післяопераційних ран. Зазначені ускладнення потребували проведення численних повторних оперативних втручань. Спроб ендоваскулярного видалення кулі‑емболу не проводили через тяжку поєднану травму, її ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Відкрите хірургічне видалення кулі‑емболу виконане на 80‑й день після поранення. Пацієнта виписано зі стаціонару в задовільному стані на 168‑й день після вогнепального поранення.
Пацієнтам з уламковими пораненнями без вихідного отвору доцільно провести комп’ютерну томографію всього тіла для виявлення можливої міграції уламка з током крові. У пацієнтів із безсимптомним перебігом кульової емболії легеневої артерії слід дотримуватися консервативної тактики в ранній посттравматичний період. За наявності клінічних симптомів кульової емболії легеневої артерії необхідно розглянути можливість відкритого торакального втручання.

Біографії авторів

I. P. Khomenko, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ

І. П. Хоменко

Ie. V. Tsema, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Цема Євген Володимирович,
д. мед. н., професор кафедри хірургії № 4
01133, Київ, вул. Госпітальна, 18 (клініка абдомінальної хірургії)

B. M. Koval, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Б. М. Коваль

I. I. Gangal, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ

І. І. Гангал

A. V. Dinets, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

А. В. Дінець

V. G. Mishalov, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

В. Г. Мішалов

Посилання

Agarwal SK, Singh A, Kathuria M, Ghosh PK. Wandering bullet embolizing to the pulmonary artery: a case report. Asian Cardiovasc Thoracic Ann. 2007;15(2):154-156.

Aidinian G, Fox CJ, Rasmussen TE, Gillespie DL. Varied presentations of missile emboli in military combat. J Vasc Surg. 2010;51(1):214-217.

Bertoldo U, Enrichens F, Comba A et al. Retrograde venous bullet embolism: a rare occurrence — case report and literature review. J Trauma. 2004;57(1):187-192.

Colquhoun IW, Jamieson MP, Pollock JC. Venous bullet embolism: a complication of airgun pellet injuries. Scott Med J. 1991;36(1):16-17.

Corbett H, Paulsen EK, Smith RS, Carman CG. Paradoxical bullet embolus from the vena cava: a case report. J Trauma. 2003;55(5):979-981.

Carter CO, Havens JM, Robinson WP et al. Venous bullet embolism and subsequent endovascular retrieval — A case report and review of the literature. Int J Surg Case Rep. 2012;3 (12):581-583.

Duke E, Peterson AA, Erly WK. Migrating bullet: A case of a bullet embolism to the pulmonary artery with secondary pulmonary infarction after gunshot wound to the left globe. J Emerg Trauma Shock. 2014;7(1):38-40.

Ezberci F, Kargi H. Surgical management of a pulmonary artery missile embolism after an air rifle wound to the liver. South Med J. 1999;92 (12):1207-1209.

Goldman RL, Carmody RF. Foreign body pulmonary embolism originating from a gunshot wound to the head. J Trauma. 1984;24(3):277-279.

Fernandez-Ranvier GG, Mehta P, Zaid U et al. Pulmonary artery bullet embolism — Case report and review. Int J Surg Case Rep. 2013;4(5):521-523.

Hartzler GO. Percutaneous transvenous removal of a bullet embolus to the right ventricle. J Thorac Cardiovasc Surg. 1980;80(1):153-155.

Hiebert CA, Gregory FJ. Bullet embolism from the head to the heart. JAMA. 1974;229(4):442-443.

Hughes BD, Vender JR. Delayed lead pulmonary emboli after a gunshot wound to the head. Case report. J Neurosurg. 2006;105 (suppl. 3):233-234.

Jackson CC, Munyikwa M, Bacha EA et al. Cardiac BB gun injury with missile embolus to the lung. J Trauma. 2007;63(4):100-104.

John LC, Edmondson SJ. Bullet pulmonary embolus and the role of surgery. Thorac Cardiovasc Surg. 1991;39(6):386-388.

Khomenko I, Shapovalov V, Tsema I et al. Hydrodynamic rupture of liver in combat patient: a case of successful application of «damage control» tactic in area of the hybrid war in East Ukraine. Surg Case Rep. 2017;3(1):88.

Khomenko I, Tsema I, Shklyarevych P. Pulmonary artery embolism by a metal fragment after a booby trap explosion in a combat patient injured in the armed conflict in East Ukraine: a case report and review of the literature. J Med Case Reports. 2018;12:330.

Kortbeek JB, Clark JA, Carraway RC. Conservative management of a pulmonary artery bullet embolism: case report and review of the literature. J Trauma. 1992;33(6):906-908.

Layton TR, Stroh AM, Villella ER. Missile embolus of the portal vein. J Trauma. 1985;25 (11):1111-1112.

Lichte P, Oberbeck R, Binnebösel M et al. A civilian perspective on ballistic trauma and gunshot injuries. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2010;18:35.

Lundy JB, Johnson EK, Seery JM et al. Conservative management of retained cardiac missiles: case report and literature review. J Surg Educ. 2009;66(4):228-235.

Marshall CD, Ma MR, Park J et al. Recovery of a missile embolus from the right ventricle. Ann Thorac Surg. 2017;103(1):69-71.

Mattox KL, Beall AC. Jr., Ennix CL, DeBakey ME. Intravascular migratory bullets. Am J Surg. 1979;137(2):192-195.

Mctyre E, McGill L, Miller N. Missile pulmonary embolus secondary to abdominal gunshot wound. Radiol Case Rep. 2012;7(3):709.

Meeks T, Nwomeh B, Abdessalam S, Groner J. Paradoxical missile embolus to the right superficial femoral artery following gunshot wound to the liver: a case report. J Trauma. 2004;57(6):1338-1340.

Michelassi F, Pietrabissa A, Ferrari M et al. Bullet emboli to the systemic and venous circulation. Surgery. 1990;107(3):239-245.

Miller KR, Benns MV, Sciarretta JD et al. The evolving management of venous bullet emboli: a case series and literature review. Injury. 2011;42(5):441-446.

Nagy KK, Massad M, Fildes J, Reyes H. Missile embolization revisited: a rationale for selective management. American Surgeon. 1994;60 (12):975-979.

Nally L, Kahn SA, Jacobs I, Johnson MS, Bankey PE. Pulmonary artery missile embolus after a gunshot wound to the upper extremity. J Trauma Acute Care Surg. 2012;72(3):111.

Nazir Z, Esufali ST, Rao NS, Rizvi I. Venous bullet embolism: a case report and review of the literature. Injury. 1992;23(8):561-563.

Nehme AE. Intracranial bullet migrating to pulmonary artery. J Trauma. 1980;20(4):344-346.

Nolan T, Phan H, Hardy AH et al. Bullet embolization: multidisciplinary approach by interventional radiology and surgery. Semin Intervent Radiol. 2012;29(3):192-196.

Patten ED, Morales HE. Bullet emboli to the pulmonary artery: a rare occurrence. J Trauma. 1982;22(9):801-802.

Rich NM, Collins GJ. Jr., Andersen CA et al. Missile emboli. J Trauma. 1978;18(4):236-239.

Sclafani SJ, Shatzkes D, Scalea T. The removal of intravascular bullets by interventional radiology: the prevention of central migration by balloon occlusion — case report. J Trauma. 1998;31 (10):1423-1425.

Schmelzer V, Mendez-Picon G, Gervin AS. Case report: transthoracic retrograde venous bullet embolization. J Trauma. 1989;29(4):525-527.

Schurr M, McCord S, Croce M. Paradoxical bullet embolism: case report and literature review. J Trauma. 1996;40(6):1034-1036.

Shannon FL, McCroskey BL, Moore EE, Moore FA. Venous bullet embolism: rationale for mandatory extraction. J Trauma. 1987;27 (10):1118-1112.

Singer RL, Dangleben DA, Salim A et al. Missile embolism to the pulmonary artery: case report and pitfalls of management. Ann Thorac Surg. 2003;76(5):1722-1725.

Stephenson LW, Workman RB, Aldrete JS, Karp RB. Bullet emboli to the pulmonary artery: a report of 2 patients and review of the literature. Ann Thorac Surg. 1976;21(4):333-336.

Symbas PN, Harlaftis N. Bullet emboli in the pulmonary

and systemic arteries. Ann Surg. 1977;185(3):318-320.

Unkle D, Shaikh KA. Iliac vein to pulmonary artery missile embolus: case report and review of the literature. Heart and Lung. 1988;17(4):363-365.

Van Arsdell GS, Razzouk AJ, Fandrich BL et al. Bullet fragment venous embolus to the heart: case report. J Trauma. 1991;31(1):137-139.

Yamanari MG, Mansur MC, Kay FU et al. Bullet embolism of pulmonary artery: a case report. Radiol Bras. 2014;47(2):128-130.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-30

Як цитувати

Khomenko, I., Tsema, I., Koval, B., Gangal, I., Dinets, A., & Mishalov, V. (2019). Поєднане уламкове поранення нижньої порожнистої вени, яке призвело до кульової емболії легеневої артерії (клінічне спостереження та огляд літератури). Хірургія України, (2), 69—80. https://doi.org/10.30978/SU2019-2-69

Номер

Розділ

Випадок із практики