Випадок успішного лікування хворого з міхурно-апендикулярною норицею (клінічне спостереження)
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-2-81Ключові слова:
міхурно‑апендикулярна нориця, інструментальні методи обстеження, хірургічне лікуванняАнотація
Наведено клінічне спостереження рідкісного ускладнення жовчнокам’яної хвороби — міхурно‑апендикулярної нориці. Пацієнт чоловічої статі, 69 років. Хворіє впродовж 2 тиж, коли після порушення дієти почав турбувати біль у правому підребер’ї, підвищення температури тіла до 37,5—38,0 °С, увечері морозити, жовтяничністю шкірних покривів. По медичну допомогу не звертався, лікувався самостійно, приймав жарознижувальні та спазмолітичні препарати. Больовий синдром зник, але зберігалася підвищена температура тіла з ознобом, з’явилася жовтяничність шкірних покривів і склер, потемніння сечі, знебарвлений кал. Пацієнта госпіталізовано у Запорізьку міську клінічну лікарню № 3 з попереднім діагнозом: «Захворювання голівки підшлункової залози. Холедохолітіаз. Холангіт. Механічна жовтяниця». Після обстеження, стабілізації стану хворого і нормалізації клініко‑лабораторних показників, на третю добу з моменту госпіталізації пацієнта було прооперовано. Виконано верхньосерединну лапаротомію, холецистектомію, апендектомію, холедохолітотомію з холедохолітоекстракцією, дренування холедоха за Кером, дренування черевної порожнини. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 9‑ту добу після операції хворого виписано в задовільному стані додому. Контрольний огляд, проведений через 1 міс після операції, ускладнень не виявив.
Таким чином, до операції та інтраопераційно діагностовано міхурно‑апендикулярну норицю. В медичній літературі повідомлень про таке біліодигестивне співустя не знайшли. Описане клінічне спостереження демонструє можливість успішного застосування комплексу методів променевої діагностики для виявлення біліодигестивних нориць. Біліодигестивна нориця — це тяжке ускладнення, рання діагностика якого дуже складна. Найчастіше це ускладнення виявляють інтраопераційно під час холецистектомії. Найбільшу діагностичну ефективність продемонстрували ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
Посилання
Bedin VV, Zarutskaya NV, Pel’ts V. A. Ten-year experience of surgical treatment of patients with biliodigestive and cholecysto choledocheal fistulas. Annaly khirurgicheskoy gepatologii. 2006;11(3):72 (Russian).
TimerbulatovV. M., GaripovR. M., KhunafinS. N., NurmukhametovA. A. Vnutrenniezhelchniesvischi. Sovremennie tehnologii v diagnostike i lechenii [Internal biliary fistulas. Modern technologies in diagnostics and treatment]. Moscow: Triada-X, 2003:160 (Russian).
Topchiashvili ZA, Kaprov IB. Spontannie vnutrennie zhelchnie svischi. [Spontaneous internal biliary fistulas]. Tbilisi: Ganatleba, 1988:132 (Russian).
Beltran MA, Csendes A, Cruces KS. The relationship of Mirizzi syndrome and cholecystoenteric fistula: validation of a modified classification. World J Surg. 2008;32 (10):2237-2243. PMID: 18587614.
Mallikarjunappa В, Ashish SR. Choledochoduodenal fistula: A rare case report with review of literature. JIMSA. 2013;26:4.
Mithani R, Schwesinger WH, Bingener J, Sirinek R, Gross GW. The Mirizzi syndrome: multidisciplinary management promotes optimal outcomes. J Gastrointest Surg. 2008;12(6):1022-1028. PMID: 17874273.
Schif LJ, van der Vlies D, Aalbers AG et al. Gallstone ileus with a biliodigestive fstula. JBR-BTR. 2013;96(4):244-245.
Topal U, Savci G, Sadikoglu MY, Tuncel E. Choledochoduodenal fistula secondary to duodenal peptic ulcer. A case report. Acta Radiol. 1997;38(6):1007-1009. PMID: 9394658.
Xeropotamos NS, Nousias VE, Vekris AD et al. Choledochoduodenal fistula: an unusual complication of penetrated duodenal ulcer disease. Ann Gastroenterol. 2004;17(1):104-108.
