Експериментально-морфологічне обґрунтування використання антисептичного гелевого розчину при загальному перитоніті
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-3-19Ключові слова:
перитоніт, санація черевної порожнини, гелевий антисептичний розчин, гіалуронова кислота, декаметоксин, запальна інфільтрація, ділянка кишкового шва, морфологіяАнотація
Мета роботи — оцінити ефективність антисептичного гелевого розчину для санації черевної порожнини при загальному перитоніті в експериментально‑морфологічному дослідженні.
Матеріали і методи. Проведено експериментально‑морфологічне дослідження на 80 лабораторних щурах. Залежно від антисептичного розчину, використаного для санації черевної порожнини, тварин розподілили на чотири групи: І група (n = 20) — 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконату в об’ємі 5 мл, ІІ група (n = 20) — 0,02 % розчин декаметоксину в об’ємі 5 мл, ІІІ група (n = 20) — гелевий розчин (декаметоксину на основі гіалуронової кислоти) в об’ємі 5 мл, контрольна група (n = 20) — фізіологічний розчин в об’ємі 5 мл. Після лапаротомії перед санацією черевної порожнини в усіх групах виконували бактеріологічне дослідження та ентеротомію тонкої кишки (0,2 — 0,3 см) з подальшим ушиванням цього дефекту вікриловими швами (ниткою).
Результати та обговорення. Результати морфологічного дослідження парієтальної та вісцеральної очеревини після санації черевної порожнини антисептиками свідчать про вищу ефективність антисептичного гелевого розчину порівняно з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату, про що свідчить зменшення інтерстеційного набряку парієтальної та вісцеральної очеревини, запальної клітинної інфільтрації, відсутність спайкового процесу, адекватні регенераційні процеси в ділянці ураження, відсутність зрощень між петлями кишківника, регенерація мезотелію.
Висновки. Антисептичний гелевий розчин можна використовувати для інтраопераційної та післяопераційної санації черевної порожнини в комплексному лікуванні хворих із загальним перитонітом.
Посилання
Benedykt VV. Abdominalnyj sepsys u khvorykh na gostryj poshyrenyj perytonit (Ukrainian). Shpytalna khirurgiya. 2013;3:70-73.
Zaporozhan VM, Ariaiev ML. Bioetyka ta biobezpeka: Pidruchnyk. K.: Zdorovia, 2013:456.
Kryvoruchko IA, Usenko OYu, Andreyeshhev SA. Khirurgichne likuvannya khvorykh z pryvodu abdominalnogo sepsysu (Ukrainian). 2014;8:34-38.
Mintser OP, Voronenko YuV, Vlasov VV. Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni: navch. posibnyk. K.: Vyshcha shk. (Ukrainian), 2003:350.
Feleshtynskyi YaP, Demkovych OP, Smishchuk VV, Trylis OL. Eksperymentalna otsinka efektyvnosti antyseptychnykh rozchyniv pry zahalnomu perytoniti. Khirurhiia Ukrainy (Ukrainian). 2018;3:29-33. DOI:https://doi.org/10.30978/SU2018-3-29
Alberti LR. Petroianu A. Evaluation of peritoneal reinfection after fecal peritonitis. Acta Cir Bras. 2012;9:630-633. DOI: http://dx.doi.org/10.1590/S0102-86502012000900007.
Eckmann C, Bassetti M. Prognostic factors for mortality in (fecal) peritonitis: back to the roots!. Intensive Care Med. 2014;2:269-271. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-013-3155-x.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose: Council of Europe 18.03.1986. Strasbourg, 1986:52.
Kumar V, Abbas AK, Aster J. Robbins and Cotran Pathologic Basis of Disease. 9th ed. 2015:445-479.
Paduszyńska K, Kaczka K, Dworzyńska A et al. Evaluating the prognostic value of selected prognostic scales in patients operated on due to peritonitis. Pol Przegl Chir. 2014;9:422-428. DOI: https://doi.org/10.2478/pjs-2014-0075.
Willms A, Güsgen C, Schaaf S et al. Management of the open abdomen using vacuum-assisted wound closure and mesh-mediated fascial traction. Langenbeck’s Arch Surg. 2015;1:91-99. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-014-1240-4.
