Еволюція структурно-функціональних змін при стенозувальному лігаментиті

Анотація

Мета роботи — визначити сонографічні критерії формування патологічних змін при стенозувальному лігаментиті залежно від стадії процесу.

Матеріали і методи. У 57 пацієнтів проведено ультразвукове дослідження (УЗД) сухожилково‑зв’язкового комплексу п’ястково‑фалангового суглоба на різних стадіях патологічного процесу. Сканування проводили в сагітальній та фронтальних площинах у спокої та при рухах у міжфалангових суглобах. Оцінювали кільцеподібну зв’язку А1 (анулярна зв’язка першого пальця кисті), сухожилок згинача пальця та оточуючі м’які тканини (сухожилкова піхва, волярне плато). Товщину кільцеподібної зв’язки вимірювали над верхньою частиною сухожилка (волярна поверхня). Умовною нормою були аналогічні показники контралатеральної кінцівки за відсутності клінічних виявів будь‑якої патології в цьому сегменті. Розподіл пацієнтів за ступенем патологічного процесу був таким: 1‑ша стадія — 4 (7,1 %), 2‑га стадія — 24 (42,1 %), 3‑тя стадія — 29 (50,8 %).

Результати та обговорення. На першій стадії захворювання використання УЗД дає змогу заперечити наявність інших патологічних станів з подібними клінічними виявами. Індекс співвідношення товщини зв’язки А1 та сухожилків згиначів — від 0,09 до 0,12. Ультразвуковими ознаками другої стадії стенозувального лігаментиту є потовщення кільцеподібної зв’язки та сухожилка згинача пальця та стоншення сухожилка в критичній зоні при збереженій його рухливості під час виконання функціональної проби. Індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилка згинача пальця — від 0,21 до 0,35. Для третьої стадії стенозувального лігаментиту характерне потовщення кільцеподібної зв’язки і сухожилка згинача пальця, а також стоншення сухожилка в критичній зоні за відсутності рухливості сухожилка під час виконання функціональної проби. Індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилка згинача пальця — від 0,39 до 0,67.

Висновки. УЗД пацієнтів зі стенозувальним лігаментитом пальців кисті разом із клінічним дослідженням є основними методами діагностики та верифікації стадії процесу. Дослідження дає змогу оцінити зміни кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилків згиначів як у зоні самої зв’язки (стоншення сухожилків, деформація за типом «піщаного годинника»), так і у прилеглих ділянках (потовщення сухожилків), об’єктивно визначити параметри сухожилково‑зв’язкового комплексу. Головним критерієм для встановлення стадії процесу є індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 і сухожилків у критичній зоні, який можна розрахувати за запропонованою формулою.