Новий метод ненатяжної алопластики гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми
DOI:
https://doi.org/10.30978/SU2019-4-50Ключові слова:
гігантська грижа стравохідного отвору діафрагми, ненатяжна алопластика, композитний сітчастий імплантат SymbotexАнотація
Мета роботи — вивчити перші результати застосування нового методу ненатяжної алопластики гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми.
Матеріали і методи. За новою методикою прооперовано 6 пацієнтів (4 жінки і 2 чоловіків). Середній вік хворих становив 62 роки (52 — 70 років). Середній індекс маси тіла — 24,8 кг/м2 (16,4 — 30,8 кг/м2). Середня площа стравохідного отвору діафрагми — 33,9 см2 (18 — 60 см2). Для виконання ненатяжної алопластики за новим методом використано поліестеровий імплантат з колагеновим покриттям Symbotex (Covidien) округлої форми діаметром 9 або 12 см. З нього вирізали ділянку у вигляді рівнораменового трикутника з вирізкою на меншому боці для стравоходу (створюючи імплантат у формі серця). Вирізали шматок сітки прямокутної форми. На ньому виконували поперечні насічки, прямокутник складали вздовж, закриваючи вирізку, повторюючи таким чином її кривизну. Верхній край конструкції скріпляли чотирма вузловими швами ниткою Prolene 2 — 0, якою прошивали всі 3 шари сітки, створюючи «ребро жорсткості».
Результати та обговорення. Конверсій не було. Середня тривалість операції становила 3 год (2,5 — 4,0 год). Інтраопераційних ускладнень не було. Середня тривалість хіатопластики становила 35 хв (25 — 40 хв). Післяопераційних ускладнень не було. При спостереженні за пацієнтами протягом 1 — 3 міс клініки анатомічного та рефлюксного рецидиву не зафіксували. Скарг на дисфагію не було. При рентгенологічному та ендоскопічному дослідженнях ознак анатомічних рецидивів і звуження стравоходу не виявлено.
Висновки. Новий метод, який ґрунтується на використанні полегшеної поліестерової сітки з неадгезивним колагеновим покриттям Symbotex (Covidien), показав принципову здійсненність і зручність при гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми. Найближчі результати нового методу не показали анатомічних рецидивів і дисфагії. Потрібен додатковий набір матеріалу і вивчення віддалених результатів нового методу, зокрема порівняно з існуючими методами.
Посилання
Antoniou SA, Koch OO, Antoniou GA et al. Mesh-reinforced hiatal hernia repair: a review on the effect on postoperative dysphagia and recurrence. Langenbech’s Archives of Surgery. 2012;397(1):19-27. DOI: 10.1007/s00423-011-0829-0
Fuchs KH, Babic B, Breithaupt W et al. EAES recommendations for the management of gastroesophageal reflux disease. Surgical Endoscopy. 2014;28:1753-1773. DOI: 10.1007/s00464-014-3431-z
Furne E, Hazebriek E. Mesh in laparoscopic large hiatal hernia repair: a systematic review of the literature. Surgical Endoscopy. 2013;27 (11):3998-4008. DOI: 10.1007/s00464-013-3036-y
Grubnik VV, Malynovskyy AV. Laparoscopic repair of hiatal hernias: new classification supported by long-term results. Surgical Endoscopy. 2013;27 (11):4337-4346. DOI: 10.1007/s00464-013-3069-2
Priego P, Ruiz-Tovar J, Perez de Oteyza J. Long-term results of giant hiatal hernia mesh repair and antireflux laparoscopic surgery for gastroesophageal reflux disease. Journal of Laparoendoscopic and Advanced Surgical Technique, part A. 2012;22(2):139-141. DOI: 10.1089/lap.2011.0340.
Stadlhuber RJ, El Sherif A, Mittal SK et al. Mesh complications after prosthetic reinforcement of hiatal closure: 28-case series. Surgical Endoscopy. 2009;23(6):1219-1226. DOI: 10.1007/s00464-008-0205-5
Stefanidis D, Hope W.W, Kohn GP, Reardon PR et al. Guidelines for surgical treatment of gastroesophageal reflux disease. Surgical Endoscopy. 2010;24 (11):2647-2669. DOI: 10.1007/s00464-010-1267-8
